К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних словниках (Брокгауза і Ефрона, Квятковського, Тимофєєва і Ту-раєва, Євгеньєва і Іваннікова, Кожевнікова і Миколаєва, Воліна і Ушакова, Суркова та ін.), а також трактування терміна таких вчених, як Остолопов, Ожегов, Тинянов, Новіков, Пропп, Рассадін, Тяпков, Гроссман, Нудьга, Драч, Гетманець, Мельникова та ін. Ми вибираємо найбільш прийнятне на наш погляд визначення пародії, яким скористаємося надалі для аналізу пародійних творів Д.Д. Мінаєва. В даному дослідженні ми спираємося на важливе теоретичне положення про двоплановість пародії, сформульоване Ю.М. Тиняновим. «Перший план» пародії, буквальний, постає перед чита-чем, коли він бачить текст. Але за цим, явним і буквальним планом пародії, незмінно ховається «другий план» – об’єкт. «Другий план» вибудовується в свідомості читачів з різним ступенем повноти – в залежності від ступе-ня ерудиції, начитаності та рівня іроніко-гумористичної інтуїції. Тинянов встановив, що в пародії обов’язковою є несумісність двох планів, їх змі-щення. Ця нестиковка слугує сигналом пародійності, почувши який читач перестає вірити в буквальність «першого плану». В.І. Новіков додає тезу про «третій план», міру того неповторного сенсу, який передається тіль-ки пародією. Прочитання «третього плану» – це зіставлення «першого» і «другого планів», вихід на глибинне вимірювання пародійного змісту. Він є вищою змістовою інстанцією пародії. У ньому криється її багатозначність, багатство змістових відтінків. Т.В. Мельникова синтезувала і узагальнила визначення, дані Тиняновим і Новіковим: літературна пародія – це «спе-цифічний різновид сатирико-гумористичної творчості, який ґрунтується на контрасті того, що відображається («першого плану»), до того, що відобра-жено («другого плану»), результатом чого є комічний образ об’єкта».
Authors and Affiliations
О. С. Кобринец
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542370
- DOI -
- Views 71
- Downloads 0
VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre...
ОСОБЕННОСТИ ОСМЫСЛЕНИЯ «ВЕЧНЫХ» ТЕМ В СОВРЕМЕННОЙ «ЖЕНСКОЙ» ЛИРИКЕ
У статті на матеріалі сучасної «жіночої» лірики аналізуються особливості втілення авторками «вічних» для ліричної поезії тем – теми кохання і теми творчості, його сутності й призначення. Ці теми, залишаючись магістральни...
АВТОБИОГРАФИЧЕСКАЯ ТРИЛОГИЯ Л.Н. ТОЛСТОГО В СОВРЕМЕННОМ ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИИ
Предметом даної статті є трилогія Л.М. Толстого «Дитинство», «Отроцтво» та «Юність». У статті розглянуті ключові аспекти вивчення трилогії Л.М. Толстого в сучасній літературознавчій науці. Метою статті є визначен-ня й ха...
ПРОБЛЕМНІ ГРАНІ ДИЛОГІЇ «ДУЖЕ ДОБРЕ» І «ДЕСЯТИКЛАСНИКИ» О. КОПИЛЕНКА ЯК РОМАНУ ВИХОВАННЯ У СОЦРЕАЛІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
The article deals with problems of novels «Very good» and «Tenth» by O. Kopylenko. These are the brightest novels of the 1930th on the subject of children’s education and development of the Ukrainian school of the period...
ПРОГРАММА «ЧИСТОГО ИСКУССТВА» В ИСТОРИИ РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРНОЙ КРИТИКИ 40-х ГОДОВ ХІХ ст. – РУБЕЖА ХІХ–ХХ ст. В ИНТЕРПРЕТАЦИЯХ И ОЦЕНКАХ
У статті розглядається питання хронології трактування російською літературно-критичною думкою теорії «чистого мистецтва» як естетичного кодексу. У центрі уваги – імена видатних діячів російської критики, причетних до тлу...