Abstract

У статті на основі широкого кола джерел, зокрема матеріалів з архівів СБУ, досліджено причини та наслідки антиселянської політики більшовицької влади у 1920 р. На прикладі Одеської губернії показано, що стратегічною метою влади було намагання перенести соціальну революцію на село з її примусом до переходу селян до колективного обробітку землі, що мало супроводжуватися ліквідацією господарств заможної частини селянства. Тактичне завдання влади полягало у примусовому вилученні у селян збіжжя за допомогою чисельних збройних формувань та каральних органів для забезпечення продовольством робітників та червоноармійців. Всі ці заходи влади викликали опір селянства, для придушення якого вона використовувала широкий спектр методів терору та залякування.

Authors and Affiliations