КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВМІСТУ ЗОЛИ ЛУЧНИХ РОСЛИН ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 1
Abstract
Нами проводилося дослідження вмісту золи у представників різних господарських і систематичних груп дикорослих лучних рослин Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що вміст золи досліджених рослин коливався у межах3,4-23,2%. Кількість золи у деяких досліджених злакових представників коливалась майже у7 разів(3,0-16,9%), у бобових цей розмах був не такий великий. Усі вивчені види за вмістом золи поділили на три групи: з невеликою(до 7,0%), середньою(7,0-10,0%) та високою(більше10,0%) кількістю. Найбільша кількість систематичних груп мали вміст золи на рівні другої групи. Накопичення зольних речовин по господарським групам на луках у фазі квітування показало дещо більший вміст його у представниківFabaceae (8,0±0,4%) у порівнянні зPoaceae (7,5±0,7%), у представників різнотрав’я воно знаходилось на рівні9,0±0,2%. Зменшення вмісту золи під кінець вегетації виявляється переважно у багаторічних видів. У однорічних такої тенденції не простежували. Встановлено, що загальний вміст золи у надземній масіUrtica dioica L. вологих місць зростання нижче, чим на більш сухих. Лучні представники, що зростають на чорноземах звичайних і типових, відрізняються високою зольністю, на інших типах ґрунтів– середньою і низькою. Не виявляється помітних відмінностей по вмісту золи в залежності від гігроморфи. Тільки представники галофітних ґрунтів мають більше загальне накопичення мінеральних речовин. Отже, показник зольності лучних рослин досліджуваного регіону відрізняється високою варіабельністю. Він залежить від систематичного положення, фази онтогенезу рослини та впливу зовнішніх умов, серед яких до основних екологічних факторів можна віднести освітленість, зволоження і тип ґрунту. Саме тому для встановлення поживної цінності рослин, зокрема вмісту золи, необхідно проводити постійні моніторингові дослідження у конкретних регіонах і враховувати їх при прогнозуванні врожайності та продуктивності лучних фітоценозів
Authors and Affiliations
Л. Д. Орлова
ТЕХНОЛОГІЯ КУЛЬТИВУВАННЯ ООЦИТ-КУМУЛЮСНИХ КОМПЛЕКСІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ НЕСПЕЦИФІЧНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ
Усі ланки біотехнологічного процесу отримання ембріонівin vitro поступаються ефективністю перед такими, що мають місцеin vivo. Як відомо, розвиток ембріону обумовлений формуванням ооцит-кумулюсного комп...
ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ла...
ПОРОЖНИНА РОТА– ЕКОЛОГІЧНА НІША СПІВТОВАРИСТВА МІКРООРГАНІЗМІВ
Порожнина рота являє собою комплексну екологічну систему, в якій зовнішні фактори взаємодіють із внутрішніми. Найбільш важливе значення у підтриманні сталості мікробного складу порожнини рота має притаманн...
МОХОПОДІБНІ ЗАПОВІДНИКІВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Охарактеризовано стан та результати вивчення мохоподібних заповідників Лісостепу України: «Михайлівська цілина» (Сумська обл.), «Канівський природний» (Черкаська обл.) та «Медобори» (Тернопільська обл.). Для кожного з на...
РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИН ЛОХВИЦЬКОГО РАЙОНУ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
Наведено перелік відомих за літературними даними та гербарними зборами і нових місцезнаходжень рідкісних видів рослин, які трапляються у Лохвицькому районі Полтавської області. Рідкісні види рослин частіше ростуть на діл...