КИЇВСЬКА ШКОЛА СОЛЬНОГО СПІВУ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ФЕНОМЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВОКАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2018, Vol 0, Issue 38
Abstract
<strong>Мета дослідження.</strong> Сформувати системне розуміння явища київської вокальної школи через аналіз різних її напрямків, які сформувалися в середині та другій пол. ХХ ст. і реалізувалися у виконавській та педагогічній практиці викладачів Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (Київська консерваторія). Зокрема йдеться про школи О. Муравйової, М. Донець-Тесейр, К. Брун, І. Паторжинського та одеських педагогів, що працювали в консерваторії – Є. Чавдар, Б. Руденко та З. Христич. <strong>Метою дослідження </strong>є формування системного розуміння явища київської вокальної школи та довести її виключно важливу роль серед ін. європейських шкіл. <strong>Методи дослідження</strong> полягають у використанні феноменологічного методу (як пошук рис, що допомогли б назвати явище феноменом) та історичного методу. Ключовим моментом проблематики даної статті є розуміння Київської школи сольного співу як феномену. <strong>Наукова новизна </strong>полягає в тому, що<strong> </strong>київська вокальна школа системно досліджується як феномен у контексті ін. шкіл. Окрім цього, вперше аналізується низка маловідомих напрямків, які, свого часу були оригінальними явищами в процесі її розвитку. <strong>Висновки: </strong>Київська школа сольного співу дійсно є школою, за своєю сутністю, а її національне коріння та синтез характерних рис західноєвропейської (зокрема італійської) та російської шкіл визначають її як справжній феномен європейського та світового вокального виконавства. При цьому – з великою часткою самобутності, різнобарв’ям педагогічних та наукових підходів, що робить її знаковим явищем на теренах світового вокального виконавства.
Authors and Affiliations
Olesia Neboha
ДОЛЯ ПЕРШОТРАВНЯ В КАЛЕНДАРІ ОФІЦІЙНИХ СВЯТ УКРАЇНИ: СКАСУВАННЯ ЧИ РЕКУЛЬТИВАЦІЯ?
<strong>Мета роботи</strong>. Дослідження пов’язане з пошуком нових підходів до трактування свята 1 травня як соціокультурного феномена. Обговорюючи доцільність вилучення Першотравня з календаря офіційних свят України, у...
ФЕНОМЕН «ТЕЛЕЕСТРАДА» У ДЗЕРКАЛІ МИСТЕЦЬКОЇ КРИТИКИ
У статті виявлені принципові підходи до з’ясування природи «телевізійної естради», які побутують у мистецтвознавчій літературі цієї тематики. Досліджено рівень наукової розробки поняття «телевізійна естрада» та її місце...
ТЕХНІКА АПЛІКАЦІЇ: ВІД НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ДО СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
У статті розглядається одна з найдавніших технік декоративно-прикладного мистецтва – аплікація, її походження та зміни в процесі еволюції від народної творчості до сучасного дизайну; шляхом порівняння технічних та художн...
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРИМУ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ
<strong>Мета роботи - </strong>прослідкувати трансформацію змістовного наповнення слова «грим» у різних літературних джерелах та мистецьких практиках. Розглянути наукову літературу з дослідження гриму в різних галузях зн...
КОМПОЗИТОР ЄВГЕН МАГАЛІФ: БІОГРАФІЧНИЙ І ТВОРЧИЙ ЕКСКУРС
<strong>Мета статті</strong>: вивчення творчого доробку композитора Євгена Магаліфа та репрезентація його музичній спільноті України. <strong>Методи і завдання дослідження</strong>: аналіз наукових джерел про особливості...