Клінічна характеристика бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей
Journal Title: Лікарська справа - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
У статті наведено дані про частоту розвитку та клінічний перебіг бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей віком від 2 міс до 18 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні та в хірургічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні упродовж 2000–2016 рр.. Бактерійні ускладнення діагностовано у 136 хворих (27,2 % загальної кількості госпіталізованих дітей, хворих на вітряну віспу). Серед ускладнень вітряної віспи домінували ураження шкіри, підлеглих м'яких тканин і слизових оболонок (43,4 %): поверхневі (піодермія, бешиха, кон'юнктивіт, блефарит, гінгівостоматит), глибокі відмежовані (фурункул, абсцес), а також невідмежовані глибокі (флегмони) ураження різних ділянок тіла. Особливо тяжким перебігом характеризувалися флегмони, які розвинулися у 18,4 % дітей, з них 68 % при легких формах вітряної віспи. Найчастіше флегмони діагностували у дітей віком до 4 років. Перші їх клінічні симптоми (набряк і гіперемія з чіткими краями, різка болючість при пальпації) з'являлися на 3–10-ту добу хвороби. Ускладнення органів дихальної системи – пневмонію діагностували у 30,1 % хворих. Розвиток пневмонії спостерігали в основному при тяжких формах вітряної віспи. Пневмонія, як правило, розвивалася на 4–10-ту добу хвороби та супроводжувалася посиленням проявів загальноінтоксикаційного синдрому, появою ознак дихальної недостатності, кашлю. Спостерігали й інші бактерійні ускладнення вітряної віспи: гнійний отит (7,4 %), флегмонозний апендицит (5,1 %), лакунарний тонзиліт (4,4 %), пієлонефрит (3,7 %), шийний лімфаденіт (2,2 %), ерозивний гастродуоденіт (1,5 %), гнійний менінгіт (1,5 %), остеомієліт (0,7 %). При бактеріологічному дослідженні вмісту, отриманого під час хірургічних втручаннях з ділянок ураження у 26 (19,1 %) дітей, виділено патогенні та / або умовно-патогенні бактерії. Домінуючими етіологічними чинниками були S. pyogenes та S. aureus.
Authors and Affiliations
O. V. Prokopiv, N. M. Prykuda
Keywords
Related Articles
- EP ID EP646053
- DOI 10.31640/JVD.1-2.2019(18)
- Views 175
- Downloads 0
Співвідношення інсуліноподібного фактора росту-1 та показників стану вуглеводного обміну у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету типу 2
Проведено оцінку ролі соматомедину інсуліноподібного фактора росту-1 у прогнозуванні розвитку цукрового діабету (ЦД) типу 2. Встановлено кореляційні взаємозв’язки між рівнем соматомедину інсуліноподібного фактора росту-1...
Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту
Ґрутуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври...
СУДОВО-ФАРМАЦЕВТИЧНА ОЦІНКА ПОЛІНАРКОМАНІЇ ПРИ СПОЛУЧЕНОМУ ВЖИВАННІ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН
Надано судово-фармацевтичну оцінку полінаркоманії при одночасному вживанні психоактивних речовин (спиртних напоїв, пива). Встановлено значну різницю між результатами відповідей респондентів чоловіків та жінок різного вік...
Вивчення судинного ендотеліального фактора росту у хворих з гніздовою алопецією
Наведено результати оцінки стану показників судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) та його розчинного рецептора першого типу (sVEGFR1) при гніздовій алопеції залежно від активності, ступеня тяжкості та тривалості...
Метотрексат у ротовій рідині як потенційний фактор ризику розвитку хіміотерапевтичного орального мукозиту у дітей
Для оцінки можливої ролі прямого впливу метотрексату на слизову оболонку порожнини рота (СОПР) у розвитку орального мукозиту (ОМ) при протипухлинній хіміотерапії (ХТ) вивчені параметри концентрації цього препарату в біор...