КОМПЕТЕНТНІСТНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Journal Title: Вчені записки Університету "КРОК" - Year 2018, Vol 0, Issue 0
Abstract
На основі детального вивчення поглядів різних вчених на поняття компетентності, проаналізовано та розмежовано основні складові у структурі компетентності відповідно до різних підходів, та визначено, що організація процесу навчання на основі компетентністного підходу зосереджується на тому, що персонал в результаті навчання зможе вміти робити, а не на тому, чого працівники мають навчатися. Виділено основні принципи компетентнісного підходу, до яких відносяться: навчання для життя, успішної соціалізації в суспільстві; самостійність планування працівником своїх результатів й удосконалення їх у процесі постійної самооцінки; власна мотивація та відповідальність за результат; матрична система управління, делегування повноважень, свобода у виборі засобів набуття працівниками компетенцій. Визначено основні функції компетентнісного підходу в навчанні та перепідготовці персоналу підприємства: операціональна, діяльнісно-технологічна, виховна, діагностична. Запропоновано та проаналізовано показники розвитку кадрового потенціалу підприємства відповідно до двох груп: професійне навчання (частка працівників, які пройшли професійне навчання в протягом періоду; частка годин, затрачених на професійне навчання, у загальному балансі часу фірми; рівень засвоєння нових знань і навичок; величина витрат на професійне навчання у загальному обсязі витрат підприємства) та кваліфікаційне просування (питома вага працівників, що підвищили розряд у звітному році, в загальній чисельності персоналу на кінець року; частка працівників, що оволоділа новими спеціальностями у звітному році, у загальній чисельності персоналу на кінець року; питома вага керівників, які підвищили кваліфікацію в звітному році в їх чисельності на кінець року; коефіцієнт внутрішньої мобільності). Визначено соціальні результати від упровадження компетентнісного підходу при навчанні та перепідготовці персоналу, до яких належать: ступінь застосування набутих знань та вмінь у процесі трудової діяльності; успішність навчання працівників за програмою підготовки; рівень розвитку трудової кар‘єри працівника; здатність працівника засвоювати нові знання, уміння та навички; зниження опору нововведенням; рівень задоволеності керівництва якістю навчання працівника; рівень відчуття працівником стабільності та впевненості в майбутньому; рівень задоволеності працівника результатами підвищення кваліфікації.
Authors and Affiliations
В. І. Карюк
Формування економічної безпеки держави в сучасних умовах
Визначено основні елементи архітектоніки поняття «економічна безпека» та наведено його визначення. Розглянуто зміст діяльності в сфері економічної безпеки та базові принципи побудови «української моделі» економічної безп...
Поведінкова економіка і питання мотивування персоналу
В цій статті, спираючись на дослідження науковців та фахівців в сфері управління, керуючись міжнародним досвідом та знаннями, а також досвідом провідних спеціалістів в цій галузі, автор вказує шлях до управлінського успі...
ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
У статті досліджено домінуючу роль фінансової складової серед основних функціональних складових економічної безпеки: фінансової, інформаційної, ринкової, складової бізнес-процесів, кадрової, техніко-технологічної. Висвіт...
Інноваційна активність підприємства як фактор його конкурентоспроможності та економічної безпеки
У статті досліджено актуальні питання конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств за сучасних умов. Обґрунтовано, що підвищення конкурентоспроможності підприємства як складова еконо...
Ідентифікація сучасних загроз економічної безпеки українських вишів
У статті проаналізовано сучасні загрози економічної безпеки вищих навчальних закладів. Розглянуто підходи до забезпечення економічної безпеки вітчизняних вищих навчальних закладів в умовах глобалізації світової економіки...