КОНЦЕПЦІЯ ДІАЛОГУ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІРИ
Journal Title: УКРАЇНСЬКА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
У статті розглядаються питання, пов ’язані з трактуванням поняття «концепція діалогу», та проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців. Розглянуто діалог як основну характеристику якості професійного спілкування; зясовано, що феномен діалогу був і залишається предметом вивчення філософів, культорологів, лінгвістів, літературознавців, мистецтвознавців, соціологів, психологів, педагогів, які досліджували різні його аспекти: як загальнолюдську реальність, форму людської свідомості та самосвідомості; як наукові основи діалогу та діалогічності мислення; як рольову діалогічну взаємодію у комунікації; психологічні чинники діалогу; як діалог у педагогічному спілкуванні; особливості, структуру, функції діалогу тощо. Для уточнення поняття «культура діалогу» у сфері педагогіки виокремлено його провідні концепції діалогу; базовими для розвитку культури діалогу у педагогіці визначено концепції діалогу М. Бахтіна і М. Бубера, на які спираються практично всі сучасні дослідники діалогу, онтологічні за своєю сутністю. Концепцію Г. Ковальова, згідно з якою діалог є загальним принципом оптимальної організації й управління на всіх рівнях організації і розвитку життєдіяльності на Землі від біологічного рівня до соціального та особистісного, потрактовано як засіб становлення мислення і свідомості та виховання у людей почуття відповідальності за долю усього світу. Підкреслено значення наукової позиції М. Кларіна стосовно розуміння діалогу в контексті спільної навчальної діяльності вчителів і учнів як важливого складника навчального процесу, як форми педагогічної взаємодії в умовах навчальної ситуації, у ході якої проходить інформаційний обмін, взаємний вплив і регулювання відносин. Як підсумок, діалог тлумачено через поєднання різних смислів, у якому формується орієнтація розуму на взаєморозуміння, але завжди мають існувати певні розбіжності між його учасниками, котрі спричиняють існування такого типу культури, що поєднує неповторність та універсальність.
Authors and Affiliations
Богдана Бергсма
Keywords
Related Articles
- EP ID EP530649
- DOI -
- Views 161
- Downloads 0
FORMATION AND DEVELOPMENT OF STUDENTS’ GRAPHIC LITERACY IN THE PROCESS OF WORKSHOP CLASSES ON TECHNICAL MODELING
У статті розглянуто сутність, практичну значимість та специфіку процесу формування і розвитку графічної грамотності вихованців у ході занять гуртка технічного моделювання в освітньому середовищі закладу позашкільної осві...
МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНТУРИ АКСІОЛОГІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ: КОМУНІКАТИВНО-ДІАЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР
У статті окреслено методологічні контури аксіологізації вищої освіти, що грунтується на теоретичному і практичному досвіді європейської гуманітарної думки, зокрема комунікативної практичної філософії, створення широкої п...
ПРОФЕСІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ТРУДОВОЇ КОМУНИ ІМЕНІ Ф. Е. ДЗЕРЖИНСЬКОГО
У статті обґрунтовано необхідність пошуку й узагальнення інформації про склад, характер освіти та професійні якості педагогів створеної А. С. Макаренком Дитячої трудової комуни. Встановивши понад сотню імен представників...
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОДЕЛІ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС» У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
У статті розглянуто особливості використання моделі змішаного навчання «перевернутий клас» як інноваційної педагогічної технології. З’ясовано, що її використання змінює не лише традиційну послідовність вивчення дисциплін...
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ШКОЛА З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ АКАДЕМІКА В. МАДЗІГОНА
У статті актуалізовано проблему теоретичних засад і практики функціонування вітчизняних науково-педагогічних шкіл з трудового навчання у др. пол. ХХ – на поч. ХХІ століття. Розкрито досвід діяльності наукової школи акаде...