КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Abstract

Проаналізовано основні положення концепцій, стратегій та доктрин за президентство Дж.Буша молодшого та Б. Обами. В цьому контексті виявлено основні відмінності у зовнішньополітичних стратегіях між республіканською та демократичною адміністрацією США з початку ХХІ ст. Доктрина Буша проголошувала необхідність «по-новому» забезпечити безпеку США. Вона базувалася на документах, що були викладені в 2002 р. ‒ «Доповідь про стан нації», «Стратегія національної безпеки», а також промову Буша в ООН, де він декларував «здатність Сполучених Штатів акумулювати таку міць, яка зробить ворожу гонку озброєнь безглуздою». Центральним елементом зовнішньополітичної концепції США цього періоду є превентивний удар. Адміністрація президента Б. Обами, яка отримала важкий військово-політичний, фінансовий та економічний спадок була стурбована, в першу чергу, проблемами внутрішньої політики та пошуком шляхів виходу з військового конфлікту на Великому Середньому Сході. США як глобальна держава й надалі відіграватиме вирішальну роль у світовій політиці, а концептуальне і прикладне забезпечення політичних і безпекових стратегій США, які впливають на міжнародну політику, є невід’ємною складовою геополітичних інтересів Америки. The basic grounds of the concepts, doctrines and strategies during the presidency of George Bush Jr. and Barack Obama are analyzed. In this context, major differences in foreign policies between the Republican and Democratic US administration from the beginning of XXI century are revealed. The Bush Doctrine proclaimed the need for “a new way” to ensure the security of the United States. It was based on documents that were presented in 2002 – “Report on the state of the nation”, “National Security Strategy” and the speech of Bush at the UN, where he declared that “the ability of the United States accumulated such a power that would make the enemy’s arms race senseless”. The central element of the US foreign policy concept of this period is a preventive strike. By the end of the second term of George. W. Bush it became obvious that the doctrine “global dominance” of the US did not work on US leadership and could not become an active “grand strategy”. Fighting with global terrorism has not led to the involvement of the current US strategy in the world's global processes on terms which would suit the US. The administration of President Barack Obama was concerned primarily on domestic policy challenges and finding solutions to the armed conflict in the Greater Middle East. US as a global power continues to play a decisive role in world politics and provide conceptual and applied political and security strategies of the United States, affecting foreign policy is an integral part of the geopolitical interests of the USA. Steps that administration of Barack Obama suggested were aimed at restoring capacity of “moral leadership of the US”, the formation of pro-American world public opinion. The principle of “whoever is not with us ‒ or against us” is hardly now be used in an open form. Such an approach would require the US rejection from some global projects. The most obvious concessions from the US should show the military-political sphere, since it formed the main anti-American potential. This is the war in Iraq and Afghanistan, the threat of military action against Iran and North Korea, NATO expansion, strategic stability, the militarization of space, the arms race and more. More and more scientists point out the fact that the Obama’s administration is moving away from American leadership ideas, advantages and hegemony. The basis of this concept is a more balanced assessment of the situation in the world and abilities of the United States, recognizing the need to abandon messianic ideas, not to hinder the strengthening of other centers of power in the world and a policy of joining the United States to the “concert of leading states”. Supporters of this concept, without denying hegemony of the United States, do not recognize their right to non-alternative world governing. They consider the current situation as transitional, in which the formation of a new system of international relations would feel the impact of the main centers of power, but it would not be determined by the dictates of the United States.

Authors and Affiliations

Natalia Pohorila

Keywords

Related Articles

ГІПОТЕЗА ГЕНЕЗИСУ ТА ЕВОЛЮЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В АСПЕКТІ ПАСІОНАРНОЇ ТЕОРІЇ ЕТНОГЕНЕЗУ (КІНЕЦЬ XV – СЕРЕДИНА XVII ст.)

Стаття, яка є вступом до рукпису монографії, що має ідентичну із статею назву1 , в загальному вигляді знайомить читача з механізмом народження українського козацтва як національного етнічного утворення – субетносу, що пр...

Родовий знак Рюриковичів. Щодо питання про зображальний прототип

Незважаючи на існування значної кількості наукових розвідок та численних гіпотез, походження та семантика знаків князів Рюриковичів є найменш розробленими в історичній науці питань. Однією з причин їх невирішеності, мабу...

ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ПОЛІТИЧНОГО НАСИЛЛЯ У СУЧАСНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ

Аналізується феномен непрямого політичного насилля як інструменту реалізації влади, його сутність, функції, основні форми. Розглянуті різні аспекти прояву непрямого політичного насилля – структурне, культурне, символічне...

The urums of the North Azov Sea region

On the basis of a wide range of sources, the aspirant presents the integrated ethnographic research of Priazovye Greeks (Turkic-phonic). The aspirant has carried out comparative and generalizing analysis of the state of...

Електронні організації як нова форма неурядових спільнот в контексті формування громадянського суспільства в Україні

У статті розглядається проблема громадянського суспільства в сучасній Україні у зв'язку з появою нової форми неурядових організацій. Автором виокремлюються особливості оформлення та діяльності українського громадянського...

Download PDF file
  • EP ID EP429185
  • DOI -
  • Views 58
  • Downloads 0

How To Cite

Natalia Pohorila (2016). КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 6(16), 291-298. https://europub.co.uk/articles/-A-429185