Критерії прогнозування потенціалу чоловічої фертильності
Journal Title: Здоровье мужчины - Year 2016, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p>В умовах сучасного розвитку репродуктивних технологій цілісність ДНК сперматозоїдів – головний показник потенціалу фертильності чоловіка, оскільки при застосуванні методики інтрацитоплазматичної ін’єкції можна досягти запліднення сперматозоїдом із втраченою функцією джгутика або акросоми.</p><p><strong>Мета дослідження</strong>: вивчення критеріїв прогнозування чоловічої безплідності та встановлення їхньої чутливості та специфічності.</p><p><strong>Матеріали та методи</strong>. Для досягнення поставленої мети було досліджено 40 зразків сім’яної рідини, що були взяті від 35 пацієнтів основної групи. Двадцять п’ять з цих зразків були безпосередньо залучені до циклів допоміжних репродуктивних технологій, а інші 15 зразків були останніми перед фактом реєстрації партнеркою пацієнта хімічної вагітності (ХВ), що виникла природним шляхом (за умови, якщо між останньою спермограмою та фактом реєстрації ХВ пройшло не більше трьох тижнів). До контрольної групи увійшли 62 зразки сперми, взяті від 31 здорового донора.</p><p><strong>Результати</strong>. Статистично значуща різниця спостерігається між середніми значеннями таких показників: об’ємом еякуляту, загальною кількістю сперматозоїдів у ньому, відсотком прогресивно%активно%рухливих форм (категорія а), форм із патологією джгутика та відсотком фрагментації ДНК. Середні значення інших показників статистично значущої різниці не мали. Майже у два рази відрізняються середні показники загальної кількості сперматозоїдів, питомої ваги прогресивно%активно%рухливих форм (категорія а) та сперматозоїдів із фрагментацією ДНК. Загальна кількість сперматозоїдів у середньому – 117,12±54,29 млн у групі А порівняно із 68,43±56,43 млн у групі В; p<0,05. Середні показники питомої ваги прогресивно-активно-рухливих форм (категорія а) у групі А – 28,29(6–56%) порівняно із 15,80(6–25%) у групі В; p<0,05. Фрагментація ДНК – 17,57(7–25%) у групі А порівняно із 31,00(17–63%) у групі В; p<0,05.</p><p><strong>Заключення</strong>. Найбільш чутливими показниками потенціалу чоловічої фертильності виявились наступні: фрагментація спермальної ДНК (Se=0,94), відсоток живих форм сперматозоїдів (Se=0,71) та загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті (Se=0,69). Досить чутливим показником став відсоток прогресивної рухливості (a+b) сперматозоїдів (Se=0,56), а найменш чутливим – відсоток загальної кількості рухливих форм (a+b+с) сперматозоїдів в еякуляті (Se=0,19). Оскільки в усіх досліджуваних зразках еякуляту кількість морфологічно нормальних форм становила більше ніж 4(нижня межа відсотку нормальних форм сперматозоїдів в еякуляті за останньою редакцією ВООЗ), то нормальна морфологія сперматозоїдів виявилась взагалі нечутливим (Se=0), проте найспецифічнішим показником (Sp=1). Що стосується специфічності показників потенціалу чоловічої фертильності, то тут на першому місці (якщо не враховувати морфологію) – відсоток загальної кількості рухливих форм (a+b+с) сперматозоїдів в еякуляті (Sp=0,92). Далі, у порядку зменшення, показники загальної кількості сперматозоїдів в еякуляті (Sp=0,83), відсотку їхніх прогресивно%рухливих (a+b) форм (Sp=0,79) та фрагментації ДНК (Sp=0,75). Найнижчим за своєю специфічністю виявився відсоток живих (Sp=0,44) форм сперматозоїдів.</p>
Authors and Affiliations
О. Нікітін, І. Чорнокульский
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511314
- DOI 10.30841/2307-5090.2 (57).2016.82970
- Views 151
- Downloads 0
Лазерная марсупиализация кист предстательной железы и семявыбрасывающих протоков
<p>В статье описан патогенез срединных кист предстательной железы (ПЖ) и перипростатических кистозных структур, их различия, методы диагностики и лечения. Приведены результаты обследования 13 пациентов с кистами ПЖ и пер...
О целесообразности антибактериальной терапии хронического простатита категории IIIA (выбор антибиотиков и пути их введения)
<p><span id="result_box" lang="ru"><span title="Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих на хронічний простатит (ХП) категорії IIIА, використовуючи в комплексному лікуванні вітчизняні антибіотики третьог...
Методи біологічного зворотного зв’язку як фактор підвищення ефективності корекції функціональної дезадаптації м’язів тазового дна у хворих на ненейрогенний гіперактивний сечовий міхур
<p><strong>Мета дослідження:</strong> оцінювання змін показників електроміографії (ЕМГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСМ), вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура методом біолог...
Роль і місце менопаузальної гормональної терапії у лікуванні симптомів нижніх сечовивідних шляхів у жінок віком понад 40 років
<p><strong>Мета дослідження:</strong> оцінювання результатів порівняльного аналізу клінічної ефективності різних за складом, комбінацією та фармакологічною дією препаратів (спазмолітики, гормони, засоби рослинного походж...
Досвід застосування супозиторіїв Вітапрост Форте при хронічних запальних захворюваннях простатовезикулярного комплексу, ускладнених екскреторно-токсичною безплідністю
<p><em><strong>Мета дослідження:</strong></em> вивчення ефективності та безпечності застосування ректальних супозиторіїв Вітапрост Форте при лікуванні хворих на хронічний простатит, ускладнений екскреторно-токсичною безп...