Культура античного Херсонесу за археологічними джерелами
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2012, Vol 2, Issue 4
Abstract
Культура Херсонесу має своєрідні риси, які знаходять своє пояснення в особливостях історичного розвитку цього периферійного району античного світу, де власне антична культура розвивалась в тісній взаємодії з культурою місцевих народів. Мешканці міста були досвідченими майстрами в ремеслах, ковальському та ливарному виробництві. Тут працювали майстерні з виробництва різноманітної кераміки (амфори, посуд, тераккота, труби, черепиця тощо), ткацькі й фарбувальні промисли. Високої майстерності досягли херсонеські каменотеси та будівельники. Херсонес був великим культурним центром, у якому мешкали філософи, математики, астрономи, лікарі.Розквіт античної культури Херсонесу припадає на IV – III ст. до н. е. Цьому сприяли постійні торгівельні, політичні і культурні зв’язки з грецькими містами. Переселенці принесли в Північне Причорномор’я культи грецьких богів, яких в подальшому зображували на монетах, будували для них храми, вівтарі, приносили жертви. Геракл був особливо близький херсонеситам. В уявленнях мешканців Херсонесу він постійно транформувався з героя в бога і став покровителем розширення територій Херсонеської держави, а потім й захисником її кордонів. Джерела свідчать, що на протязі IV-II ст. до н. е. сотерична функція цього героя-бога виступала найбільш виразно. Але в II ст. до н. е., у зв’язку із захопленням херсонеських земель в Північно-Західній Тавриці скіфами, його роль в релігійному житті різко падає. Chersonese culture has certain features of its own which find explanations in peculiarities of this peripheral region of the antique world’s historical development where the antique culture was developing in close interaction with the natives’ cultures. The city’s residents were experienced in various trades, such blacksmithery and foundry. There were workshops producing various ceramics (amphora, crockery, terracotta, tiles, tubes, etc.), tapestry and dyestuffs. Especially proficient were Chersonese stonecutters and builders. Chersonese was a great cultural center inhabited by philosophers, mathematicians, astronomers and doctors. The blossom of Chersonese antique culture dates back to the 4th-3d century B.C., this being promoted by permanent commercial, political and cultural ties with Greek cities. The migrants brought to the North Black Sea countries the cults of Greek gods who were later depicted on coins, for whom they built temples and for whom they made sacrifice. Especially dear to Chersonese residents was Heracles. In Chersonese residents’ opinion, Heracles was constantly switching from the hero to the god to finally become the patron of Chersonese state’s expansion as well as to become the defender of its borders. Sources have it that over the 4th-2d century B.C. Heracles was viewed both as the hero and the savior. However in the 2d century B.C., since Chersonese lands located in North Taurica were invaded by the Scythians, his role in religious life was appreciably reduced.
Authors and Affiliations
Maria Voronova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP387072
- DOI -
- Views 61
- Downloads 0
ПРОБЛЕМА ШУКАЧІВ ПРИТУЛКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Дана стаття має на меті внести науковий доробок до питання європейської ідентичності та визначити роль проблеми шукачів притулку у її формуванні. Пропонується історичний огляд формування європейської ідентичності у конте...
ОСОБЛИВОСТІ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ РЕСПУБЛІКИ КІПР
Стаття розглядає питання адаптації національного законодавства Республіки Кіпр до загальноєвропейського у сфері контролю за міграційними рухами. Європеїзація міграційної політики Республіки Кіпр базується на принципах рі...
ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР В 40-60-ті РОКИ
Стаття присвячена дослідженню якісного та кількісного складу переселенців в УРСР в 40–60-ті рр. ХХ ст. Для аналізу поряд з кількісними показниками обрано чинники, що є визначальними у характеристиці переселенців, а саме:...
Взаємовідносини Туреччини та Ірану в контексті боротьби за регіональне лідерство
У статті аналізується сучасний стан турецько-іранських відносин. З'ясовано, що теперішні стосунки між двома країнами одночасно є взаємозалежними і суперницькими. Визначено найбільш перспективні напрями співпраці між Туре...
РОЛЬ НЕФОРМАЛЬНИХ ДЕСТРУКТИВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТУВ У БІЛОРУСІ ТА РОСІЇ: ПОШУК СПІЛЬНОСТЕЙ І ВІДМІННОСТЕЙ
Порівнюються неформальні політичні інститути деструктивного різновиду в Білорусі та Росії. З’ясовуються спільні та відмінні характеристики неформальної інституціалізації у цих державах. Підкреслюється взаємодоповненість...