КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА НА МАЛЬТІ
Journal Title: Сторінки історії - Year 2017, Vol 45, Issue
Abstract
У статті досліджуються головні фактори, що вплинули на формування культурної політики Мальти. Зроблено висновок, що її особливістю, з одного боку, є віддзеркалення колоніального минулого країни, а з іншого — впровадження ідеї культурного моста між Європою й північною Африкою. Вказано на важливу роль історичних традицій, політичної ситуації, особливостей економіки, церкви, тенденцій розвитку Європейського Союзу в реалізації культурної політики. Розглянуто розвиток цієї політики під час перебування при владі Націоналістичної та Лейбористської партій. Доведено, що збереження і примноження національної спадщини Мальти розглядається не лише як джерело соціально-економічного розвитку, а і як один з інструментів формування національної ідентичності. Виявлено головні напрями культурної політики країни, серед яких: збереження культурних пам’яток, розвиток архівів, мережі бібліотек, креативної економіки, збереження традицій, ритуалів та свят, мистецьких і арт-фестивалів, які поєднують елементи історії й фольклору з сучасністю. З’ясовано, що у зв’язку з проблемою біженців у мальтійському суспільстві розпочалася дискусія щодо політики мультикультуралізму та внеску неєвропейських народів у формування національної ідентичності.
Authors and Affiliations
Т. Ю. Перга, Т. В. Шевчук
Долаючи ментальні кордони… [Рец.: По той бік Дніпра: вплив контраверсійних образів «іншого українця» на формування менталь- них кордонів : Науковий збірник / За заг. ред. д. і. н., проф. М. О. Фролова. — Запоріжжя : Інтер-М, 2015. — 362 с.].
КРИТИКА, ІСТОРІОГРАФІЯ, БІБЛІОГРАФІЯ
Вплив національної політики Російської імперії на становище польського населення та римо-католицької церкви в Правобережній Україні наприкінці XVIII — на початку ХХ ст.
Спираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує національну політику царського уряду та її вплив на становище польського населення та Римо-католицької церкви в «Південн...
«ВЕЛЬМІ Ж МНЕ НАДАЕЛА ВАЙНА ЗА 4 ГАДЫ…»: ДО ПИТАННЯ ПРО ВИХОВНУ СКЛАДОВУ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ
В статті порушується проблема виховного й дослідницького значення збору усних свідчень очевидців Другої світової війни для студентів вищих навчальних закладів (на прикладі Білоруського державного університету, Мінськ).
ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЩОДО СТАНОВИЩА РПЦ ТА ВПЛИВІВ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНТСВА НА НАСЕЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (КРІЗЬ ПРИЗМУ ПУБЛІКАЦІЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ПРЕСИ)
Спираючись на матеріали православної періодики кінця ХІХ — початку ХХ ст. та спеціальну наукову літературу, автор статті аналізує громадське ставлення до РПЦ та православних церковно- і священнослужителі Правобережної Ук...
ВІДБУДОВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У ХАРКОВІ (1943–1947 рр.)
У статті проаналізовано втрати, яких німецькі окупанти завдали медичній мережі Харкова, динаміку відновлення лікувальних закладів, умови надання медичної допомоги в перші повоєнні роки, методи відбудови.