Культурно-исторические контексты развития койнонийной социальности
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
Исследуется становлення и развитие традиции христианской койнонии-общины как диалогичной формы социальности: с времнен первых столетий существования християнства до эпохи Нового времени. Доказано, что койнонийный тип социальности был сформирован в период эсхатологического христианства. В этот период христианская общинность проявлялася в форме общины-койнонии – общности, основаной на непосредственном неотчуждаемом общении в модусах «ученичество» и «братство». По мере трансформации христианской общинности и превращения христианства в государственную религию, усилился диалог церкви и государства. Христианский «народ» превратился в объект их влияния и патерналисткой заботы. Постепенно формализовался и статус христианской общины, который начал связываться с топологическими и организационными коннотациями. Что и обозначило переход от общины-койнонии к современной модели - общине-приходу. Более детально, с учетом не только приходского, но и уровня епископской общины – общины-экклесии. Что и стало локусом семиотического «дрейфа» парадигмы христианской социальности – от ее бытия как братства в сторону ее топологического (связанного с определенным местом) или организационного (связанного с определенной организацией) самовыявления. В епоху Нового времени имела место еще одна семиотическая корректура. Реформация, которая стала бунтом против клерикализма и иерархического волюнтаризма, благоприятствовала созданию нового консенсуса между клиром и общиной. В дальнейшем произошла адаптация протестантских церквей к новым условиям, что стало преамбулой к установлению их диалога, как с государством, так и гражданським обществом.
Authors and Affiliations
Nataliya Ishchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661385
- DOI -
- Views 207
- Downloads 0
Екзистенціально-персоналістські конотації ідей фемінізму у творчості Лесі Українки
У статті аналізується один із дійових чинників вступу до нового суспільства – результативність феміністського руху, ефективність вирішення його завдань і пошуків засобів та умов вивільнення жінки від існуючих форм пригно...
Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії
Формування рефлексії як схеми мислення та тригера практичної дії у стародавньому світі було важливим чинником виникнення феномена «вісьового часу» (К.Ясперс). У цей період виникли мораль як рефлексія та регулятор вольово...
The methodological and ontological objectivity content
In the article the methodological objectivity content-based analysis of the role zahalnolohichnyh analysis methods and principles of causality, invariance, conservation, symmetry and observability. Detection of philosoph...
Философия справедливости в украинском контексте
В статье исследовано одну из главных проблем современной философии – проблему справедливості в принципиально важном методологічному ее измерении и в украинском контесте. Доказано, что справедливости приналежит особое мес...
Філософія бусідо як антропологія (на матеріалі «Хаґакуре»).
У статті розглядаються антропологічні аспекти японського вчення «шляху воїна» (бусідо). Обґрунтовується правомірність історико-філософського підходу до вивчення бусідо як філософської антропології, у центрі якої – тип лю...