Кваліфікація ухилення від покарання, узгодженого сторонами
Journal Title: Вісник Національної академії прокуратури України - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
Зважаючи на наявність діаметрально протилежної практики щодо оцінки дій осіб, які ухиляються від відбування (виконання) покарання, узгодженого сторонами, а також відсутність єдиного наукового підходу в розв’язанні порушеної проблематики, в цій публікації розглянуто питання кримінальної відповідальності за ухилення від покарання, узгодженого сторонами. Мета статті полягає у проведенні розмежування діянь, відповідальність за які передбачено в ст. ст. 389 та 3891 Кримінального кодексу України (КК України) в контексті ухилення особою від відбування (виконання) покарання, узгодженого сторонами. З’ясовано, що поява ст. 3891 у КК України обумовлена кримінально-процесуальними новелами та потребою криміналізації: 1) невиконання дій, які винний має вчинити на користь потерпілого у визначений строк, як це має місце під час укладення угоди про примирення (ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України)); 2) невиконання обов’язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, та умов часткового звільнення від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків державі під час укладення угоди про визнання винуватості (ст. 472 КПК України). Згідно з нормою, що міститься у ст. 3891 КК України, встановлено кримінальну відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань, обумовлених угодою. Порядок виконання (відбування) певного виду та розміру покарання, про яке домовились в угоді, передбачено Кримінально-виконавчим кодексом України (КВК України). Зроблено висновок, що невиконання угоди, відповідальність за яке передбачено у ст. 3891 КК України, можливе тільки у випадках невиконання взятих на себе зобов’язань, визначених ст. ст. 471, 472 КПК України, а не узгодженого виду та розміру покарання або обов’язків, покладених відповідно до ст. 76 КК України. Обґрунтовано думку, що кваліфікація дій особи за сукупністю злочинів здійснюється у разі, якщо особа не виконує не тільки взяті на себе зобов’язання, а й узгоджене покарання також. У протилежному випадку буде порушено принцип, закріплений у ст. 61 Конституції України, – ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Authors and Affiliations
ОКСАНА КНИЖЕНКО, доктор юридичних наук, професор
Keywords
Related Articles
- EP ID EP535937
- DOI -
- Views 127
- Downloads 0
Використання дерматогліфічних ознак людини при проведенні досудового розслідування
За час існування науки криміналістики розроблено чимало суто криміналістичних засобів і методів, запозичено, модернізовано й успішно використано у протидії злочинності результати досліджень в інших галузях науки, зокрема...
Стан злочинності серед внутрішньо переміщених осіб в Україні
У 2014 році Україна зазнала збройної агресії, що не могла не вплинути на комплекс детермінант злочинності у державі. Окупація частин території спровокувала масове внутрішнє переміщення людей, які проживали на них. Особам...
Упровадження в навчальний процес програми з міжнародного гуманітарного права для військових прокурорів
Відповідно до Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 “Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р “Про з...
Взаємодія оперативних підрозділів Національної поліції під час протидії злочинам у сфері банківських електронних платежів
Оперативні підрозділи Національної поліції України діють не автономно, а в системі правоохоронних органів, зокрема і тих, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Також важливе значення має взаємодія оперативних п...
Витребування відомостей, документів і речей стороною обвинувачення як самостійний спосіб збирання доказів у кримінальному провадженні
Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) стало одним із ключових етапів здійснення судово-правової реформи, докорінної зміни кримінальної юстиції України. Трансформація моделі криміналь...