Квінтесенція соціальних танців
Journal Title: Танцювальні студії - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
Мета дослідження – осмислити можливі потенційні площини представлення соціального танцю в українській хореографії; виявити основні вектори до історичних умов його розвитку як самостійні осередки хореографічного мистецтва; виділити і окреслити ключові характеристики соціального танцю; сформувати визначення терміну соціальний танець. Методологія. Загальнонаукові методи об’єктивності, історизму, порівняння та системності. Метод об’єктивності й історизму надав змогу простежити передумови, основні етапи становлення та розвитку соціального танцю. Порівняльний метод застосовувався в дослідженні при аналізі спортивно- бального та соціального танців, що дає можливість виявити власне спільні та відмінні риси. Системний підхід дозволив комплексно підійти до досліджуваної проблематики. Важливими елементами системи виступають взаємозв’язки її частин – структурні елементи побутового, бального фольклорного танцю. Метод спостереження використаний для синтезування соціального танцю, що виявив його інтернаціональний характер і водночас засади національних і стильових параметрів. Наукова новизна: узагальнено наукові дослідження із соціального танцю у мистецтвознавчому дискурсі ХХ–ХХІ ст.; окреслено специфіку соціального танцю у новітніх художньо-мистецьких формах; уточнено понятійно-категоріальний апарат опису соціального танцю. Висновки. Соціальний танець як похідний у бального та фольклорного танців сформував свої відповідні форми, які майже за столітню історію розвитку виробили прості і доступні канони виконання, манери, положення виконавців у парах та основні спрощення танцювальних кроків, зрозумілості ритмічності й динаміки їх виконання. Відповідно їх виконують як на балах, так і на вечорах відпочинку, в побуті. Зважаючи на вище наведене, можна визначити наступне: соціальний танець – танці або танцювальні стилі різних народів світу, якими займаються в основному для проведення дозвілля, спілкування між партнерами, їх основна мета – досягнення позитивних емоцій, а не хореографічної віртуозності. Вони мають латиноамериканське коріння та фольклорне походження. Соціальний танець – це нове сприйняття танцювальної культури сьогодення, основою якої є легке і невимушене танцювання будь-якого виду хореографії, спрямоване на задоволення естетичних, соціальних і комунікативних потреб людини, а не заради професійного виконавства чи спортивних досягнень.
Authors and Affiliations
Оleksandr Plakhotniuk
Дисципліна «Хореографічна критика» в системі підготовки фахівця танцювального мистецтва у закладах вищої освіти України
Мета дослідження – обґрунтувати доцільність викладання та запропонувати змістовне наповнення дисципліни «Критика хореографії» в системі підготовки фахівця танцювального мистецтва у закладах вищої освіти України. Методи д...
Сучасна проблематика танцювальних студій
Стаття присвячена низці проблем сучасного хореографічного мистецтва, пов’язаних із танцювальною практикою, хореографічною освітою, теорією танцю і методологією його дослідження (хореологією), які вивчаються сучасними тан...
Сторінки творчої біографії Едуарда Бутинця
<p>Мета дослідження – проаналізувати й систематизувати відомості про життя і творчість Едуарда Бутинця. Методологія. У дослідженні використано комплекс методів: історико-хронологічний та біографічний для виявлення достов...
Шляхи становлення, розвитку та занепаду танцювального мистецтва скоморохів на Україні
<p>Мета дослідження – проаналізувати й систематизувати відомості, пов’язані із феноменом становлення, розвитку та занепаду танцювального мистецтва скоморохів на Україні. Методи дослідження. Зважаючи на історико-культурол...
Neoclassical Ballet by Kenneth Macmillan “Prince of Pagodas”: Formal Technical, Musical-artistic, Lexical Aspects
The aim of the research was to determine the choreological and ballet-specific features of Kenneth Macmillan's neoclassical ballet "Prince of the Pagodas". Methodology. The methodology of the research is based on the int...