ЛІКУВАННЯ КОНЕЙ ЗА АСТМАТИЧНОГО СИНДРОМУ

Abstract

Встановлено, що комплексне лікування хворих на астму коней показало позитивний ефект після короткого курсу терапії. Клінічне одужання в коней проявлялося у зменшенні частоти нападів кашлю, відсутністю задишки і носових виділень, зменшенні кількості трахеального слизу (0/1°) та нейтрофілів у змивах БАЛ, підвищенні працездатності. Лікування хворих на астму коней сприяло ліквідації першопричини гіпоксії, оскільки в крові вірогідно зменшувалася кількість еритроцитів (р<0,05), знижувалися концентрація гемоглобіну (р<0,05) та величина гематокриту (р<0,05), нормалізувалися індекси червоної крові, зокрема встановлено зменшення середнього об’єму еритроцита (р<0,01) та середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (р<0,001) порівняно з показниками хворих тварин. Проведене лікування хворих коней сприяло елімінації запального процесу в дихальних шляхах оскільки в крові зменшувалася кількість лейкоцитів (р<0,01), паличкоядерних (р<0,01) та сегментоядерних (р<0,01) нейтрофілів, а також моноцитів (р<0,05). Водночас, збільшення кількості лімфоцитів у крові коней після лікування (р<0,001) пов’язано із відновленням захисних механізмів організму тварин. Лікування сприяло нормалізації показників тромбопоезу, зокрема в крові коней вірогідно збільшувалася кількість тромбоцитів (р<0,05) та величина тромбокриту (р<0,05), що свідчить про попередження розвитку гіпердеструктивної тромбоцитопенії та гіперплазії епітелію дихальних шляхів, проліферації клітин гладкої мускулатури та розвитку бронхоконстрикції. Лікування хворих на астму коней сприяло зниженню в крові вмісту загального протеїну (р<0,05), що є результатом зменшення запальної реакції в дихальних шляхах. Водночас, вміст альбумінів і концентрація загального білірубіну в крові коней після лікування не зазнавали змін, отже, розроблена схема лікування не мала негативного впливу на білоксинтезувальну та пігментноутворювальну функції печінки. Проведене лікування нормалізувало вуглеводний обмін, оскільки в крові коней вірогідно зростав вміст глюкози (р<0,05). Розроблена схема лікування є ефективною, а препарати, що використовувалися не викликають підвищення проникності мембран клітин, де локалізується АсАТ та АлАТ, оскільки активність ензимів у сироватці крові не зростала, а тенденція до зниження активності КК-МВ, ЛДГ та ЛДГ-1 вказує на стабілізацію мембран кардіоміоцитів. Лікування поліпшувало дифузію газів через альвеолярно-капілярну мембрану, сприяло зменшенню гіпоксії та прояву респіраторної дисфункції, оскільки у хворих на астму коней розвивався субкомпенсований дихальний алкалоз. У крові коней після лікування вірогідно (р<0,01) знижувався водневий показник (рН), встановлена тенденція до підвищення парціального тиску вуглекислого газу (рСО2) та парціального тиску кисню (рО2). Застосування кортикостероїдів (дексаметазон, флутиказон) зменшують легеневу нейтрофілію, покращують функцію легень і пригнічують гіперреактивність дихальних шляхів. Використання β2-агоністів (β2-адреноміметики) забезпечують швидку бронходилатацію, збільшують мукоциліарний кліренс, попереджають спазм бронхів індукований алергенами. Муколітичні препарати забезпечують розчинення слизу та прискорюють виведення секретів респіраторного тракту, що сприяє швидкому відновленню функції легень. Препарат Ронколейкін сприяє зменшенню степені обструкції дихальних шляхів, кількості нейтрофілів в рідині БАЛ і зниженню бронхіальної гіперреактивності, інгібує міграцію нейтрофілів у зону запалення. Додатково до пульмопротективних властивостей препарату належить попередження розвитку гіпердеструктивної тромбоцитопенії та гіперплазії епітелію дихальних шляхів, проліферації клітин гладкої мускулатури та розвитку бронхоконстрикції. Через прогресуючу природу астми, довготермінова, або повторна терапія вимагає застосування симптоматичних засобів, особливо під час астматичних приступів. При своєчасно поставленому діагнозі, коли в легенях не розвинулися дегенеративні зміни та при зміні умов утримання і правильно підібраній схемі лікування тварина може використовуватися впродовж багатьох років.

Authors and Affiliations

Л. Г. Слівінська, І. А. Максимович

Keywords

Related Articles

РЕЗИСТЕНТНІСТЬ КРОЛИКІВ – ДЕТЕРМІНАЦІЯ, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В УМОВАХ РІЗНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ

Вивчено вплив інтенсивності освітлення на клітинний та гуморальний захист і відтворну здатність кролиць порід білий велетень, каліфорнійська, новозеландська. Виявлено, що інтенсивність освітлення 90-100 лк позитивно впл...

ПОКАЗНИКИ ЕРИТРОЦИТОПОЕЗУ У СОБАК РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Провівши дослідження стану еритроцитопоезу у собак різних кліматичних зон – Степу і Лісостепу – нами встановлено, що загальна кількість еритроцитів у собак цих кліматичних зон, незалежно від віку, істотно не змінюється....

ПРОБЛЕМА КОЛІБАКТЕРІОЗУ ТЕЛЯТ ТА ЇЇ ВИРІШЕННЯ

Колібактеріоз належить до найбільш розповсюджених захворювань телят бактеріальної етіології. Збудником колібактеріозу є ентеротоксигенні серовари E. coli, яка є полірезистентною до антибактеріальних препаратів. Одним із...

ПОКАЗНИКИ ЕРИТРОЦИТОПОЕЗУ У СОБАК ЗА ПАРВОВІРУСНОГО ЕНТЕРИТУ

В загальній патології собак ентеровірусні інфекції цуценят посідають провідне місце, а особливе занепокоєння викликають хвороби змішаної етіології, що перебігають з нетиповим проявом клінічних ознак. Наведені результати...

СТАН ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ТА ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК ЗА СПОНТАННОЇ ЕЗОФАГОСТОМОЗНОЇ ІНВАЗІЇ

В результаті проведених досліджень встановлено, що у поросних свиноматок на фоні спонтанної езофагостомозної інвазії за високої її інтенсивності відбуваються зміни показників неспецифічної резистентності та імунної реакт...

Download PDF file
  • EP ID EP615731
  • DOI -
  • Views 77
  • Downloads 0

How To Cite

Л. Г. Слівінська, І. А. Максимович (2018). ЛІКУВАННЯ КОНЕЙ ЗА АСТМАТИЧНОГО СИНДРОМУ. Науковий вісник ветеринарної медицини, 2(144), 66-80. https://europub.co.uk/articles/-A-615731