ЛІНГВІСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОГІДРОНІМІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 18
Abstract
У статті представлено приклад лінгвістичного дослідження мікрогідронімів території Верхньо-Середнього Дністра, яка за адміністративно-територіальним устроєм охоплює Тернопільську область. Здійснено онома-семасіологічний, словотвірний та етимологічний аналіз базових назв мікрогідрооб’єктів Тернопільщини з урахуванням топонімійного контексту та з подальшим розкриттям природи їхньої номінації, визначенням міжмовних та міждіалектних зв’язків із потенційною вказівкою на праслов’янський характер іменування. Considering the microhydronyms of the Upper Middle Dniester territory, which, according to the administrative-territorial system, covers Ternopil region as an object of linguistic analysis, we proceeded from the installation of a classification base on the controlled microhydronymic material. The onoma-semasiological, word-building and etymological analysis of Ternopil region microhydroobjects basic names’ is carried out taking into account the toponymic context and with subsequent disclosure of the nature of their nomination, the definition of interlingual and inter-dialectal connections with the potential indication of the Proto-Slavic naming character. The review of onomastic classifications allows us to conclude that toponymic names were analyzed in the most detailed way from the standpoints of historical origin, and special researchers’ attention was affracted by topographical bases related to the history of settlement. So, while developing our own classification of microhydronyms of Ternopil region, we paid special attention to the research work of such scientists- toponymists as: critical analysis of V. Tashytskiy extra-linguistic classifications made by F. Bujak, F. Cherny, F. Mikloshich, K. Moshchinskiy, F. Schwartz, P. Vash, T. Voytsehivskiy and others (1958); linguistic classification of Skok (1921); the classification of S. Rossond on the use of the single principle of classification («principium divisionis»), depending on the grammatical structure of terms; critical remarks by V. Toporov (1963) on the classifications of S. Rossond; in hydronimia – the classification of French hydronyms made by P. Lebel (in the typological plan, hydronyms are divided into three categories: appellatives (generic names), qualifying (descriptive), deterministic) (1956); classification in the synchronous plan by Z. V. Rubtsov (1970); S. A. Koporsky's works on the identification of «toponyms-landmarks» in microtoponomy (1965); the only classification of V. A. Zhuchkevich (1968) and others. The analyzed classifications can be indirectly applied to the analysis of the microhydronymic material. This is indicated by a number of factors: information about the history of the name, its etymology and even the language aspect (the language in which the name came from) is not always reliable. To develop the classification base of the collected material, we used the «Guidance on the recording of the hydronymic material» – a questionnaire, that was developed by O. S. Strizhak, clearly pointing out the algorithm of collecting actions, comprehensive mapping and the studying of their own geographical names.
Authors and Affiliations
Natalia Bytsko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511111
- DOI -
- Views 106
- Downloads 0
Ліс як елемент міфології фронтиру в сучасній американській науковій фантастиці
Метою статті є дослідження образу лісу як елементу міфології фронтиру в американській науковій фантастиці другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на прикладі літератури та кіномистецтва. Об'єктом вивчення виступають твори А...
ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ СТУДІЇ ДМИТРА НИКОЛИШИНА
У статті вперше здійснено комплексний аналіз шевченкознавчої спадщини видатного письменника, літературознавця і видавця, колишнього учня професора С. Смаль-Стоцького – Дмитра Николишина. Акцентовано на його відомій науко...
ВІЗІОНЕРСЬКА ПОЕТИКА МОДЕРНОЇ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕМИ «ЗОЛОТИЙ ГОМІН» П. ТИЧИНИ)
У статті пропонується інтерпретація поеми П. Тичини «Золотий гомін» з точки зору теорії візіонерського типу творчості. Осмислюється поняття візіонерського переживання у поезії як вияв містичних почуттів автора, що можуть...
СЕМАНТИЧНІ ВИТОКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ В НІДЕРЛАНДСЬКІЙ МОВІ
У статті досліджуються функціонування і семантика дієприкметників у сучасній нідерландській мові. При цьому головна увага приділяється критеріям виокремлення дієприкметників із результативним значенням та їхньому взаємоз...
СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЖІНОЧОЇ ТЕМАТИКИ В РОМАНІ ГЕНРІ РОБЕРТСА «ФЕАНДЕР» (1595)
Cтаття присвячена дослідженню специфіки репрезентації жіночої тематики в романі англійського пізньоренесансного письменника Генрі Робертса «Феандер» (1595 р.). Показано, що засобами романічної («romance») та романної («n...