Ліси Північно-Східного Поділля в Пізньому Голоцені (за даними спорово-пилкового аналізу)

Abstract

У статті наведені результати палінологічного і радіовуглецевого вивчення трьох торфовищ з території Хмельницької області: поблизу сіл Пашківці і Печеськи, Доброгорща, Гелетинці (Північно-Східне Поділля). Час формування досліджених відкладів – пізній голоцен, субатлантичний період (SA-2, відповідає епосі заліза за археологічною шкалою), таким чином, у них збереглася інформація щодо динаміки рослинного покриву за останні 1500 років, коли антропогенний вплив на довкілля вже існував і поступово посилювався. У статті проаналізована динаміка лише лісової рослинності. Встановлено, що основними регіональними компонентами лісів північно-східного Поділля в пізньому голоцені були Pinus sylvestris, Picea abies, Betula, субрегіональними – Ulmus sp., Carpinus betulus, Quercus sp., Tilia cordata. Ближче до сучасності набувають поширення липово-дубові, похідні грабово-дубові ліси та лісові угруповання за участю в’яза. Виявлена спільна тенденція зменшення частки пилку дерев відносно частки пилку трав’яних рослин від часу початку формування відкладів до сучасності. З урахуванням наявного антропогенного впливу на рослинність регіону можна припустити, що це відображає зменшення площ лісів унаслідок їх вирубування. Для всіх розрізів спостерігаються спільні риси змін сумарної частки пилку широколистяних порід: на початку формування відкладів вона становить 2,9%, далі зменшується до 2% і ближче до сучасності знову помітно збільшується до 6,5%. Це корелює зі зменшенням ближче догори відносного вмісту пилку Pinus і Picea. Імовірно відбувалося збільшення площ широколистяних лісів за участю в’яза та липово-дубових і похідних грабово-дубових деревостанів.

Authors and Affiliations

О. Андрєєва

Keywords

Related Articles

ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ШАХТ ЗА ВПЛИВУ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО ПОПЕЛУ ТА ВЕРМИГУМАТУ

Досліджено вплив кам’яновугільного попелу з відвалів Добротвірської теплоелектростанції та вермигумату, одержаного із копролітів дощових черв’яків на фітотоксичність породних відвалів кам’яновугільних шахт Червоноградськ...

Рослинність Білоозерської ділянки Рівненського природного заповідника

Стаття присвячена класифікації рослинності природно-заповідної території на північному заході України. Представлено 41 геоботанічний опис. Аналіз цих описів разом з літературними даними дозволяє виділити 10 класів, 16 со...

ACUTE L-GLUTAMINE DEPRIVATION AFFECTS THE EXPRESSION OF G6PD, GPI, TKT, TALDO1, PGLS AND RPIA GENES IN U87 GLIOMA CELLS: EFFECT OF ERN1 KNOCKDOWN

Pentose-phosphate cycle of glucose metabolism plays an important role in malignant tumor growth, including glioma. We have studied the expression level of mRNA of basic enzymes of this cycle (G6PD, TKT, TALDO1, PGLS and...

Рід Rubus L. (Rosaceae Juss.) у флорі заходу України: 4. Підрід Rubus секції Corylifolii і Caesii, підроди Idaeobatus та Cylactis

Рід Rubus L. є критичним та проблемним для систематики. На території заходу України проведена лише первинна інвентаризація різноманіття ожин, а інформація про поширення видів є фрагментарною. У статті наведено результати...

Activity of cytosolic isoenzymes of endogenous aldehydes catabolism under the conditions of acetaminophen-induced hepatitis on the background of protein deficiency

The research deals with the determination of the activity of aldehyde dehydrogenase (EC 1.2.1.3), aldehyde reductase (EC 1.1.1.21), the content of TBA-active products and protein carbonyl derivatives in the rat liver cyt...

Download PDF file
  • EP ID EP178156
  • DOI -
  • Views 90
  • Downloads 0

How To Cite

О. Андрєєва (2016). Ліси Північно-Східного Поділля в Пізньому Голоцені (за даними спорово-пилкового аналізу). Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 8(1), 79-84. https://europub.co.uk/articles/-A-178156