Література “другого ряду” в контексті розвитку російського історичного роману
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 95, Issue
Abstract
Досліджується процес формування жанру історичного роману. Виявляються його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Це вимагає особливих шляхів і технологій його вивчення: специфічної рефлексії фактів, їхньої модифікації, художньої трансформації та інтерпретації, образного синтезування, а також врахування його часових, просторових, національно-культурологічних і звичаєво-правових ознак, етнічної ментальності викладу. Робиться наголос на тому, що вершинні здобутки літератури – це результат роботи митців слова різних поколінь. З часом подібні літературні експерименти приводять до результатів, сумірних з багажем класиків. Щоб досягти такого рівня, необхідно побудувати цілісну художню структуру – саме цю невдячну роботу й виконують звичайні талановиті люди. Пропонуються інтерпретації окремих творів, які мають відношення до історико-художньої прози, зокрема історико-авантюрні романи М. Е. Гейнце та М. М. Волконського.
Authors and Affiliations
Mykola Dudnicov
Нижегородская легенда о В. Г. Короленко: полифония мифа и контекста
Аналізуються походження і функціонування нижегородської легенди про В. Г. Короленка. Позначені й прокоментовані особливості суспільного сприйняття письменника в рамках історико-літературного процесу і архетипових сюжетів...
Опозиція метафізичного й авангардного мистецтва в повісті “Вежа з чорного дерева” Дж. Фаулза
Окреслено філософсько-світоглядні особливості у повісті „Вежа з чорного дерева” Дж. Фаулза. Визначено місце повісті в історії сучасної англійської літератури. Розглянуто опозицію двох поглядів на природу мистецтва: онтол...
Художньо-біографічна модель образу Мазепи в сучасних історичних романах у віршах
Осмислюється художньо-біографічна модель образу гетьмана Івана Мазепи в сучасних історичних романах у віршах Катерини Мотрич „Мотрині ночі”, Леоніда Горлача „Мазепа”, Андрія Гудими „Сповідь Мазепи”, Івана Шкурая „Батурин...
Культурологічний конструкт у сприйнятті персоносфери романних текстів Айріс Мердок
Досліджено функціональне значення культурологічного конструкту в рецепції персоносфери романів Айріс Мердок. Аналізується комунікативна функція екфрастичних елементів, що формують персоносферу художнього тексту письменни...
Through the Microscope: Understanding “The Tempest” in the Context of the Introduction to Pico della Mirandola’s “Oration on the Dignity of Man”
In the format of interpretation the creative laboratory of Shakespeare’s “The Tempest” is being revealed. By all accounts “The Tempest” has no specific sources. This study, however, supposes, that Shakespeare could refer...