Література “другого ряду” в контексті розвитку російського історичного роману
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2017, Vol 95, Issue
Abstract
Досліджується процес формування жанру історичного роману. Виявляються його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Це вимагає особливих шляхів і технологій його вивчення: специфічної рефлексії фактів, їхньої модифікації, художньої трансформації та інтерпретації, образного синтезування, а також врахування його часових, просторових, національно-культурологічних і звичаєво-правових ознак, етнічної ментальності викладу. Робиться наголос на тому, що вершинні здобутки літератури – це результат роботи митців слова різних поколінь. З часом подібні літературні експерименти приводять до результатів, сумірних з багажем класиків. Щоб досягти такого рівня, необхідно побудувати цілісну художню структуру – саме цю невдячну роботу й виконують звичайні талановиті люди. Пропонуються інтерпретації окремих творів, які мають відношення до історико-художньої прози, зокрема історико-авантюрні романи М. Е. Гейнце та М. М. Волконського.
Authors and Affiliations
Mykola Dudnicov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276138
- DOI 10.31861/pytlit2017.95.090
- Views 78
- Downloads 0
Урбаністичний образ Нью-Йорка в англомовній поезії Рози Ауслендер
Англомовна поезія Рози Ауслендер – цікавий феномен у біографії та творчості німецькомовної авторки, пов’язаний із практичними аспектами життя в еміграції та пережитими душевними травмами. Проаналізувавши поетичні тексти...
Креатив невизначеності: поетичний текст через сто років
Розглядається зв’язок між першими збірками Павла Тичини „Сонячні кларнети” (1918) та „Плуг” (1920), в яких відбито трагізм історичного помежів’я. Перша збірка вважається не суголосною другій, де знайшов своє місце вірш „...
Неокласицизм у східно- та центральноєвропейській літературі як складова європейського пізнього модернізму
Класицизм, зокрема й ХХ століття, часто називають позачасовим універсальним стилем і потягом до культурної традиції – так званою циклічно повторюваною тенденцією у літературі. Передовсім у 1920–30-х роках досить широко р...
Художньо-біографічна модель образу Мазепи в сучасних історичних романах у віршах
Осмислюється художньо-біографічна модель образу гетьмана Івана Мазепи в сучасних історичних романах у віршах Катерини Мотрич „Мотрині ночі”, Леоніда Горлача „Мазепа”, Андрія Гудими „Сповідь Мазепи”, Івана Шкурая „Батурин...
Рецептивна реакція на роман Ф. Сологуба „Мелкий бес” на драматургічному зрізі
У конотації з проблемою індивідуалізованого акту рецепції розглядається питання інсценування прози. У контексті поєднання інсценування як рецептивного сценарію з постмодерністською практикою на матеріалі п’єси В. Семенов...