LONICERA NIGRA L. - АВТОХТОННИЙ ВИД ФЛОРИ УКРАЇНИ
Journal Title: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія - Year 2016, Vol 65, Issue 1
Abstract
Виявлено основні локалітети та досліджено склад природних угруповань виду Lonicera nigra L. у флорі України, уточнено місця його гербаризації. За результатами досліджень – 16 місцезнаходжень рослин виду Lonicera nigra L. підтверджено, а також в 4-х випадках підтверджено та виявлено нові локалітети виду. Нами виявлено місцезростання Lonicera nigra L. на горі Говерла (Рахівський р-н, Закарпатської обл.) на висоті близько 1000 м над рівнем моря в монодомінантному ялиновому лісі в асоціації Piceetum mustsosum та поясі букових лісів Українських Карпат в околицях с. Климець в Сколівському районі Львівської області де вид входить до складу чагарникового ярусу чистої бучини. Встановлено, що місцезростання виду Lonicera nigra L. приурочені до західної частини України – Українські Карпати (Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, Полонинсько-Чорногірська, Вулканічно-міжгірноулоговинна та Закарпатська низовинна області). Українська частина ареалу виду розміщена в Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях. Природні угруповання виду приурочені до карпатських букових та ялинових монодомінантних лісів і входять до асоціацій Piceetо-Fagetum. Підлісок розріджений, представлений Daphne mezereum L., Sambucus racemosa L., Sorbus aucuparia L., Spiraea ulmifolia Scop. та L. nigra. В трав’яно-чагарниковому ярусі домінують Oxalis acetosella L., Vaccinium myrtillus L., Asarume uropaeum L., Blechnum spicant (L.) Roth, Campanula latifolia L. В угрупованнях L. nigra трапляэться поодинокими особинами. Вид Lonicera nigra L. є асектатором, який входить до складу фітоценозів, однак, на створення фітосфери не впливає, оскільки займає специфічні екологічні ніші на узліссях, галявинах, вздовж потоків та на скелястих схилах, де трапляються лише поодинокі особини.
Authors and Affiliations
В. М. ЛАВРІНЕНКО
ГІДРОЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК «ТЕРЕБІЖІ» КЛЮЧОВА ТЕРИТОРІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЦЕЗРОСТАНЬ CAREX BOHEMICA SCHREB. ТА ІНШИХ РАРИТЕТІВ НПП «МАЛЕ ПОЛІССЯ»
В статті констатовано факт створення національного природного парку «Мале Полісся» на півночі Хмельницької області із включенням до його складу гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Теребіжі», де зростає...
КУЛЬТИВУВАННЯ CHLORELLA VULGARIS У ФОТОБІОРЕАКТОРІ НЕПЕРЕРВНОЇ ДІЇ ПІД ВПЛИВОМ СОНЯЧНОЇ ІНСОЛЯЦІЇ
Апробовано фотобіореактор інтенсивного культивування водорості Chlorella vulgaris Beij. за умов сонячної інсоляції з повністю контрольованими умовами в межах режимних параметрів за обраними критеріями оцінювання процесу...
СЕЗОННІ ТА ТЕМПЕРАТУРО-ЗАЛЕЖНІ ЗМІНИ У СИСТЕМІ «МОЛЮСК VIVIPARUS VIVIPARUS – ТРЕМАТОДА CERCARIA PUGNAX»
Представлені дані з сезонної динаміки зараження молюсків Viviparus viviparus L. (Gastropoda) спороцистами та церкаріями трематоди Cercaria pugnax La Valette (Digenea: Lecithodendriidae). Екстенсивність інвазії спороциста...
DESCHAMPSIA ANTARCTICA DESV.: ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДУ, ЙОГО ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДО ІСНУВАННЯ В УМОВАХ АНТАРКТИКИ
Проведено огляд літературних джерел, що стосуються характеристики вищої судинної рослини Deschampsia antarctica Desv., що росте і вегетує в жорстких кліматичних умовах Антарктики. Охарактеризовано біологічні та анатомо-м...
РЕАКЦІЯ БАКТЕРІЙ ERYSIPELOTHRIX RHUSIOPATHIAE НА АЛЕЛОПАТИЧНИЙ ВПЛИВ РОСЛИН ELODEA CANADENSIS MICHX.
Мета. У науковій літературі міститься вкрай мало інформації щодо впливу на патогенних бактерій E. rhusiopathiae компонентів прісноводних біоценозів. Однією з провідних ланок в процесах самоочищення, обміні речовин, регул...