“Мертві душі”: гоголівська інтерпретація стану безумства
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Парадигму безумство запропоновано розглянути як принцип градуювання всіх рівнів форми і як ключовий сугестивний жанровий конструкт „Мертвих душ”. Підкреслюється, що антропологічний вектор гоголівської уваги спрямований у бік буденності „мерзенного і безглуздого в житті”. Іронічним зразком метафори дискурсивного маятника історії (філософське підґрунтя тексту) виступає вставлена притча про Кіфу Мокійовича та його сина Мокія Кіфовича. Обидва персонажі знаходяться на протилежних полюсах від належного. Світ людських відносин у „Мертвих душах” найбільш прямолінійно відображається в постійних аналогіях зі світом, що кишить різними мікроскопічними тваринами. Гоголь пропускає людський образ крізь матерію колоритної онтологічної метафори, зрештою ототожнюючи і зрівнюючи людину зі звичайною мухою, яка в даному тексті стає значущим гіперреалістичним елементом усієї персоносфери. Перетворення велетенського в мале і малого у величезне – масштабна гра авторської стратегії в буквальному сенсі.
Authors and Affiliations
Olha Chervinska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464899
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.300
- Views 76
- Downloads 0
Жанр “взгляд” и его модификация: монографии О. В. Богдановой и Л. Г. Фризмана в контексте монографий Е. М. Васильева, Т. И. Гундоровой, Б. Ф. Егорова, В. Б. Мусий и др.
На материале книг О. Богдановой, Л. Фризмана и др. рассмотрена модификация жанра взгляд в связи с обновлением научного нарратива в русском и украинском литературоведении начала XXI века. Правомерность рядоположения моног...
Культура Іґбо як етнічне джерело літературної творчості Ч. Ачебе
Аналізуються світоглядні особливості племені Іґбо, позаяк Ч. Ачебе у своїх творах імпліцитно відобразив життя саме цього етносу. Саме тому формування екзотичного англомовного стилю автора можна зрозуміти лише в перпектив...
Готическая традиция в творчестве Говарда Лавкрафта
Виділяються основні мотиви новели Г. Лавкрафта „Поклик Ктулху”, які дають можливість розглядати його творчість у контексті готичної традиції: приреченість людської цивілізації, подолання межі між сучасним та давнім світа...
Образ країни-сусіда та проблеми самоідентифікації у тревелозі М. Щиґела “Зроби собі райˮ
Здійснено імагологічний аналіз тревелога М. Щиґела „Зроби собі райˮ. Досліджено зв’язок між жанровою формою твору та образом героя-оповідача, який приміряє на себе ролі героя-репортера та героя-мандрівника. Проаналізован...
“Чуже” життя як інтертекст: античні біографії в українській інтерпретації
Проаналізовано основні тенденції інтерпретації античних біографій в українській ліриці 1920–1930 х років. Досліджено роль художніх тлумачень чужого життя в силовому полі зрілого модернізму, виявлено їх типологічні ознаки...