Abstract

Розглядається методика оцінки точності виводу винищувача із розвороту в задане положення від- носно повітряної цілі. Ефективність знищення засобів повітряного нападу льотчиком суттєво залежить від надійної роботи офіцерів бойового управління під час наведення винищувачів. Помилки наведення при- водять до неточного виводу винищувача із розвороту в задане положення відносно цілі. Це є можливою причиною зриву атаки повітряної цілі. Тому метою роботи є дослідження питань аналізу та оцінки точ- ності виводу винищувача із розвороту в задане положення відносно повітряної цілі і розробка практич- них рекомендацій офіцерам бойового управління щодо розпізнавання типу помилок та їх оперативного усунення в процесі наведення. Визначене поняття помилки наведення. Розглянуто процес виникнення та усунення помилок наведення лише у горизонтальній площині. Врахована курсова помилка наведення, зумо- влена помилками визначення напрямку польоту цілі. Проаналізовані помилки, викликані несвоєчасністю початку розвороту винищувача з врахуванням характеру траєкторії другого етапу наведення. Розгляну- ті помилки наведення, викликані курсовою помилкою перед початком розвороту і визначенням швидкості цілі. Проведений аналіз наявних помилок та визначені сумарні помилки наведення. Для підвищення точно- сті виходу винищувача із розвороту запропоновані два шляхи. Основним з них є управління креном вини- щувача на другому етапі наведення. У результаті регулювання крену протягом розвороту винищувача на кут порядку 180° помилки наведення можливо зменшити в два-три рази. Іншим шляхом збільшення точ- ності наведення, використаним головним чином на малих висотах, є виконання розворотів зі значними перевантаженнями. Врахування можливих помилок офіцером бойового управління дозволить ефективно виконати поставлене бойове завдання.

Authors and Affiliations