Методологічна парадигма наукового пізнання права
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
<span lang="UK">Стаття розкриває значення наукової методології в розвитку юридичної науки, особливо діалектики, як загальнонаукового методу в методологічній системі наукового пізнання. Відзначено наявність численних визначень поняття права і правових теорій, дано критичну оцінку пояснення даної ситуації тим, що дослідники не враховують у науковому пізнанні подвійну функцію поняття; наводиться також критика «універсальних принципів побудови наукової теорії права» з точки зору діалектичної логіки. Обґрунтовується, що основу наукової методології пізнання права становить єдино правильний у науковому відношенні загальний метод сходження від абстрактного до конкретного</span>
Authors and Affiliations
Oleksii Yuschik
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647646
- DOI 10.15587/2523-4153.2017.119853
- Views 186
- Downloads 0
Досвід Литовської республіки та республіки Грузії щодо надання публічних послуг та шляхи їх імплементації у вітчизняне законодавство
<p>У статті висвітлено досвід Литви<strong> </strong>та Грузії щодо надання публічних послуг та шляхи імплементації його у вітчизняне законодавство. Розкриті нормативно-правові акти надання публічних послуг в країнах Лит...
Міжнародно-правова діяльність інституту держави і права: питання теорії і практики
<p>Стаття присвячена аналізу формування та розвитку академічних досліджень в галузі міжнародного права в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького. Організаційні витоки міжнародного права започатковані зі створення...
Окремі проблемні аспекти здійснення громадського контролю в Україні
<p>У статті досліджено конкретні правові механізми громадського контролю: 1) консультації з громадськістю та діяльність громадських рад при органах виконавчої влади; 2) громадську експертизу діяльності органів виконавчої...
Загальнотеоретичне дослідження комплексної правової суб’єктності
<p>Комплексна правосуб’єктність є тим родом правової суб’єктності, що виникає у суб’єктів права внаслідок легітимного заповнення прогалин у структурі та/або змісті їх правосуб’єктності відповідними частинами правосуб’єкт...
«Законодавство» як юридичний термін: до проблеми формулювання дефініції
<p>У статті досліджується термін «законодавство» та зміст поняття, що ним позначається, в текстах нормативно-правових актів. Констатується неоднозначність розуміння поняття «законодавство» та відсутність його законодавчо...