МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СУТНІСНОГО ПІЗНАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У РАМКАХ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО ТЕОРЕТИЗУВАННЯ
Journal Title: Психологія і суспільство - Year 2019, Vol 76, Issue 2
Abstract
Особливістю цього дослідження, як будь-якого свідомо здійснюваного за цілями, принципами, методами і процедурами методологічного пошуку, є детальне вивчення формоорганізованостей і засобів ефективного пізнання найскладніших, у нашому випадку психосоціальних, об’єктів із їх багатоманітними упредметненнями і розвитково відкритою буттєвістю. Безсумнівно, що до таких украй складних об’єктів пізнання-конструювання належить людська толерантність як онтопсихічна даність і водночас як психосоціальний феномен. У даному разі під дослідницьку оптику постнекласичного стилю раціонального теоретизування потрапляють методологічні підходи до сутнісного пізнання толерантності у форматі їх соціальних і психологічних спричинень, де основними інструментами професійного методологування слугують відповідні аналіз, рефлексія, розуміння, а також процедури смислосенсового узмістовлення толерантного збагачення повсякденного життєпотоку особистості в контексті її безперервної взаємодії з іншими. В результаті здійснення такої інтелектуальної роботи у рамках психосоціального напряму з’ясування феноменологічної картини толерантності теоретичне обґрунтування й логіко-змістове наповнення отримали п’ять методологічних підходів – соціогенетичний, конфліктологічний, ксенологічний, інформаційно-комунікативний та особистісний. Кожний із них становить певний інтерпретаційний інваріант гносеологічно виваженого розкодування значеннєво-смислової тканини толерантності як подієво розгорнутої психосоціальності, самоорганізується як важлива вітакультурна форма свідомісного оприсутнення спільного життя в глобалізованому соціумі й воднораз у діяльнісному вимірі суспільного повсякдення, утверджується як соціокультурна норма, характеризується терпимим ставленням до іншого, другого чи альтернативного і, як наслідок, оптимізує результати співробітництва і людського спілкування, а тому в реаліях сьогодення постає як рамкова умова унаявлення солідарних процесів, усталених і нових форм продуктивної комунікативної взаємодії. У персонологічному вимірі вона онтогенетично виникає як інтегральна риса-якість індивідуального світу особистості, котра визначає її активну позицію у взаємостосунках з людьми незалежно від їхньої культурної, соціальної та національної приналежності і виражається в гуманному прагненні досягти взаємного порозуміння та узгодження різних мотивів, установок, орієнтацій, не вдаючись до насильства, пригнічення людської гідності й натомість використовуючи наявні гуманітарні можливості – діалог, роз’яснення, співпрацю, взаємодопомогу.
Authors and Affiliations
Анатолій В. Фурман, Ольга Шаюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP621902
- DOI 10.35774/pis2019.02.005
- Views 70
- Downloads 0
Виховання творчих здібностей у студентів
У публікації із психологічних, наукознавчих і педагогічних позицій висвітлюється одна з найактуальніших проблем вищої школи – шлях до наукової творчості майбутнього фахівця. Запропоновано спосіб розв’язання цієї проблем...
DIMENTIONS OF IMPROVEMENT THE PHYSICAL HEALTH OF PEOPLE WITH MENTAL ILLNESS
The article analyzes a recent meta-analysis of mortality in mental illness, which has concluded that mental health conditions constitute a population attributable risk (PAR) of 14.3% and are, therefore, responsible for m...
ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО АКТИВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІВ
У статті обґрунтовано рекомендації щодо активізації профвідповідальності у студентів-психологів на основі запропонованих нами аспектів професійного життя фахівця як відповідального учинення (ситуаційний, інтенційний, мис...
HRYHORRI SKOVORODA’S THEORY ON THE INNER VOICE AND ITS APPLICATION IN HYPNOTHERAPEUTIC REST: AN EXPLORATORY CASE STUDY APPROACH
The Ukrainian philosopher, Hryhorri Skovoroda proposed that ultimate happiness, health and reward depend on a human being’s awareness of one’s inner voice and respect and implementation thereof in one’s personal goals....
ВЧИНКОВА БУТТЄВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВІД КОНЦЕПТУ ДО МЕТАТЕОРІЇ
Мета пропонованої наукової роботи полягає у філософсько-психологічному обґрунтуванні засновків метатеорії особистості як системної плероми (від грецьк. pleroma – повнота, велика кількість, множина) складноорганізованого...