МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ

Abstract

Метою статті є реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Протагора про те, що "людина є мірою усіх речей" до реконструкції релігійної сфери культури. Я виходжу з того, що кожна історична спільнота людей має набір властивих їй уявлень про принципи реальності, на підставі яких виникають унікальні "всесвіти смислів". Історичний простір набуває антропологічних властивостей, які визначають специфічну міфологію відповідних суспільств, а також їх духовних спадкоємців. Зокрема, релігійні моделі Стародавньої Греції та Стародавнього Риму справили величезний вплив на формування світогляду християнської цивілізації Заходу. Наукова новизна. Мультисюжетність олімпійської міфології сприяла різноманіттю форм вираження грецького генія, який проявив себе в різних областях культурної діяльності, котрі не зводилися до політичної, філософської або релігійної єдності. Бідність римської міфології компенсувалася чітким усвідомленням єдності громади, яка при всіх історичних перипетіях завжди залишалося незмінним ідеалом, і мислилась як відображення єдності небес. Ці два підходи до божественного визначили формування двох взаємодіючих, але концептуально різних антропологічних парадигм Античності. Висновки. Західні концепції божественності є інваріантами двох основних теологічних концепцій – "грецької" (натуралізм та язичництво) і "римської" (трансценденталізм і генотеїзм). Йдеться про ідеальні типи, тому ці дві тенденції можуть співіснувати в одному суспільстві. Римський тренд продовжила реалізовувати антиримська релігія, яка прийняла римські форми і римське ім’я. Іконоборство було візантійським варіантом Реформації, який просували імператори-ісаврійці та який був провалений завдяки сильному еллінському натуралістичному лобі. Сучасні "римляни" прагнуть позбутися останніх елементів релігійного натуралізму, а сучасні "греки" намагаються зберегти еллінські елементи в християнстві. Патерни можуть трансформуватися, але спостережливий погляд все ж зможе ідентифікувати їх родовід. Розроблена модель дозволяє глибше зрозуміти культуру як двох античних суспільств, так і світогляд західної людини.

Authors and Affiliations

A. V. Halapsis

Keywords

Related Articles

КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАДІЙНОСТІ ІНТУЇТИВНИХ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Метою статті є критичний аналіз надійності інтуїтивних моральних рішень. Методологія. Робота ґрунтується на методологічній установці емпіричної етики, що передбачає використання результатів емпіричних досліджень у міркув...

СУЧАСНІСТЬ І ВІЙНА: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПОЛЕМОЛОГІЇ

Вступ. Щоб зрозуміти причини воєн і конфліктів, які, на жаль, все більше охоплюють сучасну цивілізацію, нам необхідно використовувати міждисциплінарний підхід. Дослідження воєн, який рідше називають полемологія – це муль...

PHILOSOPHICAL-CULTURAL CONCEPTION OF TELEVISION AS A VISUAL PRACTICES OF XX-XXI CENTURY

Purpose of the article is to analyze the philosophical and cultural ideas about television, which is a leading visual practice of XX century. It does not lose its relevance in the beginning of the XXI. The role of televi...

АДЕКВАТНА АНТРОПОЛОГІЯ КАРОЛЯ ВОЙТИЛИ

Мета. Стаття покликана ввести у філософський дискурс антропологічне вчення Кароля Войтили через систематизацію антропологічної проблематики у його філософських та богословських працях. Розкриття особливостей його адекват...

TRANSFORMATION OF THE CONCEPT "SUBJECT" IN THE CLINICAL DISCOURSE OF PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY

Purpose is the post-metaphysical conceptualization of the subject in the clinical discourse of philosophical anthropology. Theoretical basis of research combines the means of discursive analytics and the general principl...

Download PDF file
  • EP ID EP449892
  • DOI 10.15802/ampr.v0i14.150756
  • Views 85
  • Downloads 0

How To Cite

A. V. Halapsis (2018). МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ. Антропологічні виміри філософських досліджень, 14(), 158-171. https://europub.co.uk/articles/-A-449892