МІЖ НОРМАНІЗМОМ ТА АНТИНОРМАНІЗМОМ: ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ РУСИ У СВІТЛІ ПИСЕМНИХ ДЖЕРЕЛ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
Сучасна полеміка навколо проблеми походження Руси має давню традицію. У ХУІІІ ст. разом із утвердженням російської імперії з дискусії про заснування та початкову історію Руської держави розпочалася російська офіційна історіографія. У її становленні та у формуванні норманізму як провідного напряму досліджень з історії Русі важливу роль відіграли німецькі вчені Ґотліб Байер, Ґотфрід Міллер та Авґуст Шльоцер, які розвинули ідеї про вирішальну участь скандинавів в її заснуванні, започатковані шведськими істориками ХУІІ ст. У поширені норманізму в європейській історіографії значну роль відіграли французький просвітитель Шарль Луї Монтеск’є та німецькі філософи Йоган Фіхте і особливо Ґеорґ Ґеґель. Одночасно з норманською теорією походження Русі розвивався антинорманський напрям в історіографії, початок якому поклала дискусія Михайла Ломоносова з Ґ. Міллером на засіданнях Імператорської Академії Наук. До початку ХХ ст. представники обох напрямів історіографії послуговувалися в основному писемними джерелами, вичерпавши їх інформаційний потенціял для дослідження даної теми. У працях М. Ломоносова, Густава Еверса, Сергія Гедеонова, Дмитра Іловайського більшість арґументів класичної норманської теорії, зокрема про шведське походження засновника руської династії Рюрика і назви “русь”, були спростовані, однак їх і сьогодні використовують російські історики з метою довести північне походження Руси (так званого Ладозького руського каганату).
Authors and Affiliations
Ольга ЩОДРА
ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ЗУНР В с. ГНИЛЬЧЕ, ПІДГАЄЦЬКОГО ПОВІТУ (за матеріялами щоденника Романа Заклинського)
На основі щоденника письменника та історика Романа Заклинського проаналізовано події листопада 1918 р. в селі Гнильче Підгаєцького повіту. Висвітлено етапи встановлення української влади та організацію органів влади в се...
ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВУЖА НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ
На основі насамперед польових матеріялів автора охарактеризовано традиційні уявлення про вужа, властиві для Правобережного Полісся. Подано широкий спектр апокрифічних легенд, демонологічних розповідей, бувальщин, оповідо...
ПОВСЯКДЕННА ГІГІЄНА, МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІЙСЬКОВИКІВ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (листопад 1918-листопад 1919 рр.)
Прослідковано повсякденне життя вояка крізь призму того, як він дотримувався основних правил гігієни. На основі нових архівних матеріялів простежено методи і способи лікування захворювань, на які хворіли військовики Гали...
БУЗИНА В НАРОДНИХ ДЕМОНОЛОГІЧНИХ ПОВІР’ЯХ УКРАЇНЦІВ
У статті розглянуті українські народні демонологічні повір’я та ритуальні заборони які стосуються бузини. Встановлено, що основою демонологічних повір’їв про бузину є архаїчні, дохристиянські за походженням поховальні зв...
ПОМИНАННЯ ПОМЕРЛИХ У ЗЕЛЕНУ СУБОТУ НА ТЕРЕНАХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ВОЛИНІ
Розглянуто звичаї та обряди Зеленої суботи на Волині, пов’язані з поминанням померлих. На основі зібраних польових етнографічних матеріялів охарактеризовано основні етапи і компоненти поминання. Простежено загальноволинс...