Молекулярно-генетичні чинники ризику неалкогольної жирової хвороби печінки та ожиріння у хворих на артеріальну гіпертензію

Journal Title: Сімейна медицина - Year 2017, Vol 0, Issue 5

Abstract

<p><strong>Мета дослідження</strong>: проаналізувати роль поліморфних варіантів генів ядерного рецептора <span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2 – активатора проліфератора пероксисом (PPAR <span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2, Pro12Ala) та ангіотензин перетворювального ферменту (ACE, I/D) в якості можливих чинників ризику неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), абдомінального ожиріння (АО), цукрового діабету (ЦД) 2-го типу у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ).</p><p><strong>Матеріали та методи</strong>. У проспективному дослідженні взяли участь 96 хворих на НАЖХП, ЕАГ II стадії, 1–2 ступеня, високого і дуже високого ризику із супутнім АО: чоловіків – 40 (41,67%), жінок – 56 (58,33%), середній вік становив 53,70±5,34 року. Функцію печінки вивчали за активністю органоспецифічних ферментів. Дослідження поліморфізму генів PPAR-<span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2 (Pro12Ala) та АСЕ (I/D) виконали методом ПЛР. У групу контролю увійшли 50 практично здорових осіб.</p><p><strong>Результати</strong>. Встановлено, що серед хворих на НАЖХП, АО та ЕАГ мешканців Північної Буковини делеція у 16 інтроні гена АСЕ (rs 4646994) у гомозиготному стані зустрічається у 32,29% випадків, що на 14,29% частіше, ніж в осіб контрольної групи (<span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">χ</span></span><sup>2</sup>=3,38; р=0,048). Присутність DD генотипу гена ACE підвищує відносний ризик майже удвічі появи як НАЖХП загалом [OR=2,17; р=0,048], так і неалкогольного стеатозу печінки зокрема [OR=2,32; р=0,038], а також ЦД 2-го типу [OR=3,46; р=0,015]. І алель є протективним щодо появи НАЖХП загалом у популяції [OR=0,46; р=0,048], ІІ генотип асоціює з низьким ризиком АО ІІ і ІІІ ступенів [OR=0,24; р=0,012] та ЦД 2-го типу [OR=0,19; р=0,008]. Розподіл генотипів гена PPAR-<span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2 (rs1801282) у хворих на НАЖХП та практично здорових вірогідно не відрізняється із переважанням Pro-алеля у 3,85 та у 6,14 разу (р&lt;0,001).</p><p>Наявність мінорного Ala-алеля гена PPAR-<span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2 генотипі підвищує відносний ризик появи неалкогольного стеатогепатиту в 1,73 разу [OR=2,67; р=0,054], однак відіграє протективну роль щодо появи тяжких ступенів ожиріння [OR=0,29; р=0,008]. Носійство гомозиготного Pro-алеля навпаки підвищує ймовірність ожиріння ІІ і ІІІ ступенів більше ніж у 3 рази [OR=3,41; р=0,016].</p><p><strong>Заключення</strong>. У хворих на есенційну артеріальну гіпертензію наявність DD-генотипу гена ACE (rs4646994) є чинником ризику появи як неалкогольної жирової хвороби печінки загалом, так і неалкогольного стеатогепатозу печінки зокрема, а також цукрового діабету 2-го типу. Присутність мінорного Ala-алеля гена PPAR- <span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">γ</span></span>2 (rs1801282) підвищує відносний ризик появи неалкогольного стеатогепатиту, а за ProPro-генотипу – можливий розвиток ожиріння ІІ і ІІІ ступенів.</p>

Authors and Affiliations

Ю. Яринич, Л. Сидорчук

Keywords

Related Articles

Основні аспекти організації та перспективи розвитку комунальних консультативно-діагностичних центрів за результатами соціологічного опитування лікарів

<p>Результати соціологічного опитування лікарів є важливою інформаційною складовою для науково обґрунтованої управлінської діяльності у системі охорони здоров’я.</p><p><strong>Мета дослідження</strong>: здійснення порівн...

EFFECTIVENESS LISINOPRIL AND AMLODIPINE COMBINATION IN THE PREVENTION OF PATIENTS WITH HYPERTONIC DISEASE IN COMORBIDITY WITN OBLITERATIVE ATHEROSCLEROSIS OF LOWER EXTREMITIES IN FAMILY PRACTICE

The article presents the results of 40 patients with hypertonic disease (HD) with 2–3 degrees of arterial hypertension in combination with obliterative atherosclerosis of the lower extremities (OALE), in which hyperkinet...

Біль у животі: що необхідно знати сімейному лікарю

Стаття присвячена проблемі абдомінального болю у практиці сімейного лікаря. Розглянуті основні причини та механізми виникнення, клінічні прояви, алгоритм діагностики і тактика лікування. Детально висвітлені механізми вин...

Тактика безпечного ведення коморбідних хворих на остеоартрит у практиці сімейного лікаря: який вибір?

<p>Проблема коморбідності визнана однією з ключових у сучасній світовій медицині, потребує врахування усіх взаємодіючих факторів і ризиків та узгодженої терапії. Із комплексу коморбідних процесів необхідно виділяти класт...

Заместительная почечная терапия и консервативное лечение

Данное руководство охватывает заместительную почечную терапию (диализ и трансплантацию) и консервативное лечение для людей с хроническими заболеваниями почек 4 и 5 стадий. Оно направлено на улучшение качества жизни путем...

Download PDF file
  • EP ID EP511436
  • DOI 10.30841/2307-5112.5(73).2017.123222
  • Views 149
  • Downloads 0

How To Cite

Ю. Яринич, Л. Сидорчук (2017). Молекулярно-генетичні чинники ризику неалкогольної жирової хвороби печінки та ожиріння у хворих на артеріальну гіпертензію. Сімейна медицина, 0(5), 101-106. https://europub.co.uk/articles/-A-511436