Моніторинг епідеміологічних чинників в системі управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби

Abstract

Продовольча безпека є одним із пріоритетних завдань держави, а галузь скотарства є важливим джерелом формування продовольчих ресурсів. Метою наших досліджень був моніторинг елементів системи управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби за впливом епідеміологічних (ветеринарних) чинників. Матеріалом наших досліджень була звітність з питань ветеринарної медицини Тульчинського району Вінницької області за 2013–2017 роки, яку ми обробляли статистично.Проведений аналіз встановив, що за останні п’ять років у районі було зареєстровано спалахи сказу, лейкозу ВРХ і пастерельозу, причому кількість вогнищ лейкозу великої рогатої худоби із року в рік зменшується, а пастерельоз набуває все більшого епізоотичного значення. Встановлено, що в районі постійно проводяться профілактичні протиепізоотичні заходи. Так, протягом 2013–2017 років в районі проводились клінічні, лабораторні та серологічні дослідження поголів’я великої рогатої худоби, поголів’я вакцинували, були проведені лікувально-профілактичні обробки та ветеринарно-санітарні роботи. Але аналіз даних щодо обсягів зазначених заходів свідчить, що в більшості вони здійснюються лише у сільськогосподарських підприємствах, не охоплюючи поголів’я індивідуальних присадибних господарств мешканців району. В цих господарствах здебільшого проводяться лише обов’язкові заходи, що фінансуються за бюджетні кошти, зокрема, туберкулінізація, серологічні дослідження на лейкоз та бруцельоз, профілактична вакцинація проти сибірки. Проаналізувавши об’єми забою великої рогатої худоби в районі ми встановили, що 93,42% забою відбувалось в умовах м’ясопереробних підприємств. За дослідний період на м’ясопереробних підприємствах за результатами передзабійного клінічного огляду тварин було виявлено 185, а під час післязабійної ветсанекспертизи – 8282 випадки хвороб. Вивчення етіології виявлених хвороб встановило, що всі хвороби виявленні передзабійно були незаразними, а з хвороб виявлених післязабійно 83,17% склали незаразні, а решта (16,83%) – інвазійні. Щодо структури виявлених інвазійних хвороб, то реєстрували ехінококоз і фасціольоз. Водночас за подвірного забою не було виявлено жодного випадку хвороб. Аналіз співвідношення між кількістю випадків виявлення під час післязабійної ветсанекспертизи інвазійних хвороб і проведених лікувально-профілактичних обробок встановив пряму закономірність між ними – кількість лікувально-профілактичних обробок поголів’я великої рогатої худоби із року в рік збільшується, випадки виявлення інвазійних хвороб зменшуються. Загалом моніторинг епідеміологічних чинників у Тульчинському районі Вінницької області вказує на те, що система управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби діє достатньо ефективно. Але ті факти, що протиепізоотичні ветеринарні заходи не охоплюють усе поголів’я великої рогатої худоби району і проводиться подвірний забій великої кількості великої рогатої худоби, викликають занепокоєння і значно знижують ефективність системи управління. Тому, на нашу думку, стверджувати, що система управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби в районі повністю гарантує безпеку споживача, не можна.

Authors and Affiliations

О. М. Горобей, М. С. Хімич, Л. П. Міхельсон, Т. С. Матвіїшин, О. О. Горобей, Є. В. Руденко

Keywords

Related Articles

Імунний статус поросят за хіміопрофілактики нематодозно-протозоозної інвазії і застосування пробіотику “Лактовет”

Досліджено імунний статус поросят за хіміопрофілактики нематодозно-протозоозної інвазії і застосування пробіотику “Ла-ктовет”. Для проведення експерименту було сформовано 4 групи поросят по 5 тварин у кожній. Поросятам п...

Порівняльна характеристика генетичної стабільності культур клітин жирової тканини та кісткового мозку щурів на ранніх пасажах

З літературних джерел нами отримано ряд суперечливих даних щодо ризиків неопластичної трансформації стовбурових клітин in vitro. На сьогодні як джерела стовбурових клітин дорослих донорів досить добре досліджено кісткови...

ПАРАЗИТОФАУНА КОРОПОВИХ В УМОВАХ ВИРОЩУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВАТ РМС «ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА»

В сучасній науковій літературі є багато матеріалів, які висвітлюють основні шляхи підвищення рибопродуктивності ставків. Серед них важливе місце займає забезпечення епізоотичного благополуччя ставкових господарств, шляхо...

ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У СОБАК РІЗНИХ ПОРІД

У статті представлені показники абсолютної кількості лейкоцитів, лімфоцитів та їхніх субпопуляцій, імунорегуляторного індексу та індексу навантаження а також фагоцитарна активність нейтрофілів та їхня здатність до утворе...

Удосконалення технології дрібного напівтвердого крупнопористого сиру з високою температурою другого нагрівання з метою виробництва на сироробних підприємствах малої потужності

На українському ринку сири з високою температурою другого нагрівання користуються попитом, але в умовах роботи малих підприємств їх виробництво стримує низка факторів: складна та трудомістка технологія виробництва, низьк...

Download PDF file
  • EP ID EP293382
  • DOI 10.15421/nvlvet8334
  • Views 73
  • Downloads 0

How To Cite

О. М. Горобей, М. С. Хімич, Л. П. Міхельсон, Т. С. Матвіїшин, О. О. Горобей, Є. В. Руденко (2018). Моніторинг епідеміологічних чинників в системі управління безпечністю та якістю продуктів забою великої рогатої худоби. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 20(83), 176-182. https://europub.co.uk/articles/-A-293382