Можливість застосування топічних глюкокортикостероїдів у хворих з дисгідротичною екземою на підставі дослідження позитивних CD4+-лімфоцитів у біоптатах шкіри
Journal Title: Дерматологія та венерологія - Year 2018, Vol 2, Issue 2
Abstract
Диcгідротична екзема долоней і підошов (ДЕДП) – запалення шкіри кистей і стоп, що характеризується розвитком везикульозних елементів з гістологічною картиною спонгіозу та формуванням внутрішньоепідермальних везикул. Мета роботи – аналіз ефективності топічної глюкокортикостероїдної терапії у хворих на ДЕДП з різними генотипічними варіантами C646G гена NR3C1 на основі дослідження позитивних CD4+-лімфоцитів у біоптатах шкіри. Матеріали та методи. У 20 пацієнтів з ДЕДП було проведено патоморфологічне дослідження біоптатів з вогнища ураження шкіри та генетичне обстеження з визначенням поліморфного варіанту C646G гена NR3C1. Результати. Було проведено імуногістохімічне дослідження (ІГХД) біоптатів шкіри хворих на ДЕДП. Оцінена ефективність їх лікування топічним глюкокортикостероїдом IV класу – маззю клобетазол пропіонату на підставі співставлення наявності позитивних CD4+-лімфоцитів у епідермісі й дермі хворих з різними варіантами C646G гена NR3C1. При ІГХД у 16 пацієнтів із середньою та тяжкою формами ДЕДП у всіх випадках в клітинних інфільтратах і периваскулярно виявляли позитивні CD4+- лімфоцити та, навпаки, в епідермісі та бульозних (спонгіозних) утвореннях позитивні CD4+ були поодинокими та/або відсутніми. У 4 пацієнтів з легкою формою при ІГХД у всіх випадках в епідермісі в бульозних (спонгіозних) утвореннях була наявна велика кількість позитивних CD4+-лімфоцитів, що зустрічались і в клітинних інфільтратах різної локалізації. Було визначено локалізацію та особливості розподілу позитивних CD4+-лімфоцитів. Поряд з цим було проведено морфометричний аналіз вмісту позитивних CD4+-лімфоцитів в залежності від генотипу хворих на ДЕДП. Імунна відповідь при генотипі 646 СС виявилася лабільною, а при генотипах 646 СG та 646 GG – ригідною. Висновки. Отримані результати патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження, морфометричний аналіз і наступне проведення співставлень з генетичними даними дозволяють зробити висновки, що наявність позитивних CD4+-лімфоцитів у шкірі у випадках ДЕДП з легким клінічним перебігом, генотипом 646 CC обумовлює позитивну відповідь на терапію та активовану місцеву імунну відповідь, і, навпаки, мала кількість і/або відсутність позитивних CD4+-лімфоцитів у шкірі у випадках з середньотяжкою та тяжкою формами ДЕДП, генотипами 646 CG, 646 GG обумовлюють знижений місцевий імунітет і знижену чутливість до лікування.
Authors and Affiliations
В. В. Бойко
ІНДИВІДУАЛІЗОВАНІ ПОКАЗАННЯ ТА КОМПЛЕКСНА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА ПАРАТРАВМАТИЧНУ ЕКЗЕМУ ЛІТНЬОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ З СУПУТНІМ ВАРИКОЗОМ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
При вивченні механізмів розвитку паратравматичної екземи виявлена спорідненість ряду етіопатогенетичних ланок екземи і гіпертонічної хвороби, при якій серцево-судинні порушення мають домінуюче значення та обумовлюють тіс...
Биомаркеры псориаза и коморбидных состояний
Цель – изучить уровень высокочувствительного С-реактивного белка (С-РБвч), интерлейкина (ИЛ)-6 и васкулоэндотелиального фактора роста (VEGF) в сыворотке крови больных изолированным (псориаз без ассоциированной патологии)...
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ АКНЕ, ИНДУЦИРОВАННОГО ПРИЕМОМ АНАБОЛИЧЕСКИХ СТЕРОИДОВ
В статье освещены особенности течения акне, индуцированного приемом анаболических стероидов. Приведен клинический случай данной формы акне.
Топічна терапія оніхомікозів: сучасні можливості
Представлено актуальність проблеми оніхомікозів, їх сучасна клінічна класифікація, а також огляд методів лікування в залежності від типу оніхомікозу та місце топічної терапії в лікуванні даної патології.
Редкие нозологии: клинический случай синдрома Фавра – Ракушо
В статье описаны современные данные об этиологии, эпидемиологии, патогенезе и клинике редкого дерматоза – синдрома Фавра – Ракушо. Приведен клинический случай данного заболевания.