Можливість застосування топічних глюкокортикостероїдів у хворих з дисгідротичною екземою на підставі дослідження позитивних CD4+-лімфоцитів у біоптатах шкіри
Journal Title: Дерматологія та венерологія - Year 2018, Vol 2, Issue 2
Abstract
Диcгідротична екзема долоней і підошов (ДЕДП) – запалення шкіри кистей і стоп, що характеризується розвитком везикульозних елементів з гістологічною картиною спонгіозу та формуванням внутрішньоепідермальних везикул. Мета роботи – аналіз ефективності топічної глюкокортикостероїдної терапії у хворих на ДЕДП з різними генотипічними варіантами C646G гена NR3C1 на основі дослідження позитивних CD4+-лімфоцитів у біоптатах шкіри. Матеріали та методи. У 20 пацієнтів з ДЕДП було проведено патоморфологічне дослідження біоптатів з вогнища ураження шкіри та генетичне обстеження з визначенням поліморфного варіанту C646G гена NR3C1. Результати. Було проведено імуногістохімічне дослідження (ІГХД) біоптатів шкіри хворих на ДЕДП. Оцінена ефективність їх лікування топічним глюкокортикостероїдом IV класу – маззю клобетазол пропіонату на підставі співставлення наявності позитивних CD4+-лімфоцитів у епідермісі й дермі хворих з різними варіантами C646G гена NR3C1. При ІГХД у 16 пацієнтів із середньою та тяжкою формами ДЕДП у всіх випадках в клітинних інфільтратах і периваскулярно виявляли позитивні CD4+- лімфоцити та, навпаки, в епідермісі та бульозних (спонгіозних) утвореннях позитивні CD4+ були поодинокими та/або відсутніми. У 4 пацієнтів з легкою формою при ІГХД у всіх випадках в епідермісі в бульозних (спонгіозних) утвореннях була наявна велика кількість позитивних CD4+-лімфоцитів, що зустрічались і в клітинних інфільтратах різної локалізації. Було визначено локалізацію та особливості розподілу позитивних CD4+-лімфоцитів. Поряд з цим було проведено морфометричний аналіз вмісту позитивних CD4+-лімфоцитів в залежності від генотипу хворих на ДЕДП. Імунна відповідь при генотипі 646 СС виявилася лабільною, а при генотипах 646 СG та 646 GG – ригідною. Висновки. Отримані результати патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження, морфометричний аналіз і наступне проведення співставлень з генетичними даними дозволяють зробити висновки, що наявність позитивних CD4+-лімфоцитів у шкірі у випадках ДЕДП з легким клінічним перебігом, генотипом 646 CC обумовлює позитивну відповідь на терапію та активовану місцеву імунну відповідь, і, навпаки, мала кількість і/або відсутність позитивних CD4+-лімфоцитів у шкірі у випадках з середньотяжкою та тяжкою формами ДЕДП, генотипами 646 CG, 646 GG обумовлюють знижений місцевий імунітет і знижену чутливість до лікування.
Authors and Affiliations
В. В. Бойко
КЛИНИКО- ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ХЛАМИДИОЗА НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ
Изучали клинико-эпидемиологические особенности течения урогенитального хламидиоза у 148 больных. Исследуя эпидемиологические данные проводился анализ медицинских и социальных факторов распространения хламидийной инфекции...
СОДЕРЖАНИЕ МЕТАБОЛИТОВ ОКСИДА АЗОТА И НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СВЁРТЫВАЮЩЕЙ СИСТЕМЫ КРОВИ У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ
В статье представлена оценка содержания уровней нитрита (NO2), протромбинового индекса (ПТИ), фибриногена, РФМК, АЧТВ в сыворотке крови и количество тромбоцитов у больных псориазом в зависимости от клинической формы, сте...
Практичні рекомендації щодо застосування емолієнтів
У статті наведено практичні рекомендації щодо застосування емолієнтів
МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СВЕРБЛЯЧКИ ШКІРИ ПРИ МІКОЗАХ СТОП У ШАХТАРІВ
Особливості умов роботи гірників у вугільних шахтах сприяють частій захворюваності їх на поверхневі мікози та розвиток їх ускладнень у вигляді алегрідів та/чи мікробної екземи. При цьому констатується факт ролі підвищено...
ИОСИФ СЕМЕНОВИЧ СЫЦЯНКО – СОЗДАТЕЛЬ И РУКОВОДИТЕЛЬ ПЕРВОГО КЛИНИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА В ХАРЬКОВЕ
В статье публикуются данные о жизни харьковского врача И. С. Сыцянко, впервые применившим методы электротерапии при нейросифилисе в созданном им Лечебном физико-механическом институте.