МУЗЕЙНА КОМУНІКАЦІЯ: КУЛЬТУРНА ПРОФАНАЦІЯ АБО СКЛАДОВА ГУМАНІТАРНОГО ТРЕНДА ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
Journal Title: Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" - Year 2018, Vol 0, Issue 50
Abstract
У даній статті досліджується специфіка трансформації музейної комунікації в ситуации постмодерну. Сучасні інноваційні та інтеграційні потреби соціуму підштовхують музейне співтовариство до активної модернізації своєї діяльності, а, отже, і до послідовного розвитку рольових завдань потенційної музейної аудиторії. Можна стверджувати, що сучасний музей є матеріалізований центром накопичення духовного і матеріального досвіду конкретних етнічних і полікультурних груп. Не викликає сумніву, що будь-яка культура, в тому числі і культура мас, безумовно, вимагає до себе уваги, поваги і спеціального підходу. Однак, це не означає, що духовні маяки сучасної цивілізації повинні пристосовуватися до подібних постмодерністьских культ-масових трендів, витлумачуючи смаки натовпу як домінуючі і тому визначальні. Подібні смаки не можуть і не повинні бути критерієм культурного життя суспільства, хранителем і координатором якого багато в чому є сучасний музей. У той же час, музей не може існувати поза викликів свого часу, не може не відповідати тим завданням предметної комунікації, які власне і роблять його не просто фондосховищем, але центром рухомого духовного і соціокультурного простору, що перебуває у стані невпинного розвику. В умовах радикальних змін соціально-економічної сфери неминуче відбувається модернізація діяльності музею, модифікація його соціальних функцій і пов'язаної з ними соціокультурної місії. Подібні зміни привносять, видозмінюють і наповнюють новим змістом повноваження і функції музею як соціального і культурного інституту. Музеєзнавці-практики, що працюють в найбільших музеях світу, сходяться в одному – в своїй публічній і рішучів відмові від примітивізації і профанації в музейній сфері, бо, в іншому випадку, музейні установи очікує незавидна доля диснейлендів і лунапарків.
Authors and Affiliations
М. В. Тортика
Keywords
Related Articles
- EP ID EP512027
- DOI 10.5281/zenodo.1298998
- Views 95
- Downloads 0
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Для успішного виконання завдань, покладених на Національну гвардію України (НГУ) в період проведення антитерористичної операції необхідне підвищення професіоналізму і поліпшення всіх видів підготовки особового складу, уд...
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ «КУЛЬТУРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ» У ПОГЛЯДАХ РОСІЙСЬКИХ ТЕОРЕТИКІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У науковій статті розкривається основний зміст філософських дискусій, які розгорнулися у першій половині ХХ століття серед російських теоретиків і були пов’язані з оцінкою наслідків культурної революції для подальшого ро...
СИМУЛЯЦІЯ І СИМУЛЯКР В ТЕОРІЇ Ж. ДЕЛЬОЗА
Стаття присвячена аналізу дельозівського «перевертання платонізму» та його можливим наслідкам для соціального цілого та світосприйняття окремої людини. У ході дослідження було встановлено, що симуляція руйнує встановлени...
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
Формування культури філософської комунікації та популяризації філософського знання у сучасних соціокультурних контекстах неможливі без використання численних Інтернет-ресурсів. Сьогодні численні інформаційні філософські...
ВПЛИВ ОКУЛЬТИЗМУ НА РОЗВИТОК КРИПТОГРАФІЇ XV-XVI ст. (семіотичний аспект)
Здійснено семіотичний аналіз впливу окультизму на стрімкий розвиток криптографії в добу раннього Відродження. Проаналізовано окультизм як елемент практичної криптографії раннього періоду Ренесансу. Зіставляється філософс...