NATALIIA SHATAILO
Journal Title: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Проаналізовано дослідження, в яких обґрунтовано структурні компоненти формування умінь учнів підліткового віку у шкільній та позашкільній практиці мистецької освіти. Визначено особливості компонентної структури формувальних процесів, які споріднені з уміннями образотворення, а саме: творчого самовираження, образотворчої діяльності, творчих умінь, креативності як загальної творчої здатності. Зазначено, що у розумінні компонентної структури формування умінь образотворення варто зосереджувати увагу на гранях художньої діяльності як відображенні власного «Я» особистості через художні образи та їх інтерпретацію. Вказано на актуальність послідовного розгортання компонентів змісту музичної освіти в навчальному процесі, що включає музичний досвід, музичну грамотність, музично-творчий розвиток. Наведено узагальнення щодо моделювання творчого процесу, ключем до якого є художній задум як прототип «продукту» образотворення та результат художньо-образного мислення суб’єкта. Акцентовано увагу на ціннісно-орієнтаційному компоненті, що регулює потреби та мотиваційні дії підлітків, здатність розуміти і цінувати мистецтво. Віднайдено взаємозв’язок між структурними компонентами креативності (асоціативно-образне мислення, творча уява, художня спостережливість, арт-самовираження) та формуванням умінь образотворення. Виявлено основні напрямки процесу формування умінь образотворення молодших підлітків. Перший з них пов’язаний з операційними процесами мислення, зокрема художньо-образного мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), що передбачає генерацію у свідомості образів, взятих із раніше набутого досвіду підлітка, появу асоціацій, уявлень, які базуються на культурній ерудиції та наявності базового мистецького тезаурусу. Другий – передбачає наявність уміння проводити паралелі між художніми образами різних видів мистецтва та дійсністю, синтезуючи нові образи. Вкрай важливим для здійснення процесу образотворення є також уміння інтерпретувати образність творів мистецтва у процесі мистецько-інтегрованої діяльності. Третій напрямок безпосередньо залежить від емоційно-чуттєвого сприймання та інтерпретації художніх образів. Реалізація даного напряму передбачає художньо-образне осягнення мистецького твору та виявлення особистісного ставлення до нього. Тож емоційний чуттєво-інтелектуальний процес образотворення спричиняється ціннісними судженнями (етичними, естетичними, духовними). Четвертий напрямок реалізується через формування в молодших підлітків умінь застосовувати різні виразні засоби образотворення та характеризується багатоваріантністю способів художньо-творчого самовираження. Визначено структурні компоненти процесу формування умінь образотворення молодших підлітків на уроках музичного мистецтва, зокрема: образно-операційний, образно-синтезуючий, емоційно-ціннісний та продуктивно-діяльнісний. Відзначено, що вказані компоненти мають власну структуру і логіку побудови, характеризуються внутрішньою єдністю і відносною автономністю.
Authors and Affiliations
NATALIIA SHATAILO
Keywords
Related Articles
- EP ID EP511825
- DOI 10.25128/2415-3605.18.3.13
- Views 136
- Downloads 0
DEVELOPMENT OF ADVANCED TRAINING SYSTEM OF TEACHERS IN THE USA
The history of the formation and development of the American system for improving the qualifications of school teachers is analyzed in the article. It is stated that from the very beginning continuous education has devel...
НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПОЖЕЖНІЙ БЕЗПЕЦІ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
Досліджено змістовний матеріал з основ пожежної безпеки й оцінено ефективність його використання у виховному процесі молодших школярів. Акцентовано увагу на відповідності змісту такого матеріалу для практичного використа...
КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ СКЛАДОВІ
Описані організаційно-педагогічні компоненти курсів підвищення кваліфікації вчителів у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Вказано, що формування контингенту слухачів, якість науково-пед...
МОТИВАЦІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДО ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ
Визначено актуальні вимоги сучасного суспільства до особистості та професіоналізму вчителя іноземних мов. Вказано на необхідність постійного професійно-особистісного саморозвитку педагога і низький рівень готовності вчит...
МОДЕЛЮВАННЯ ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основного поняття дослідження «освітньо-розвивальне середовище». Конкретизовано основні вимоги принципів (інтегративності навчання і виховання, а...