НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ ЯК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФАРМАЦІЇ
Journal Title: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Серія соціологічна - Year 2017, Vol 0, Issue 11
Abstract
В контексті інституційних реформ, що тривають сьогодні в українському суспільстві однією із найбільш контраверсійних і, водночас, необхідних є реформа інституту охорони здоров’я. Необхідність докорінного перегляду принципів функціонування цього інституту поєднується із численними ризиками, що актуалізує проблему соціологічної евалюації заходів із реформування інституту охорони здоров’я загалом і такої його складової як фармацевтика. Неоліберальний вектор реформ передбачає, серед інших заходів із оптимізації державного управління та державних видатків, поступовий перехід до моделі страхової медицини. Загрози, пов’язані із впровадженням страхової медицини, зокрема, у фармацевтичній діяльності, вимагають соціологічного моніторингу соціальних постав, потреб та побоювань основних агентів, причетних до проблемної ситуації: професійних фармацевтів, споживачі лікарських препаратів, представників компаній-виробників та фахівців із фармакоекономіки. Проблематика соціологічного супроводу фармацевтичної діяльності, і соціологічної евалюації зокрема, охоплює таке коло питань як: оцінка ефективності заходів із реформування фармацевтичної діяльності різними групами причетних агентів; бачення ризиків переходу до страхової системи медицини і фармацевтичної діяльності, зокрема; ступінь задоволеності споживачів лікарських засобів. Варто відзначити, що у процесі фармацевтичної діяльності виникають протиріччя етичних, фінансових і професійних мотивів. Через конкуренцію на фармацевтичному ринку, його подальшу комерціалізацію посилюється фінансово-господарська, а не медико-соціальна складова фармацевтичної діяльності, що загострює моральні ризики, пов’язані із цією сферою діяльності. Посилюється ризик недобросовісної поведінки фармацевтів і, навіть, виробників лікарських препаратів; гострою залишається проблема самолікування, наявності на ринку фальсифікованих лікарських препаратів, асиметричної інформації щодо лікарських препаратів та їхнього неоптимального вибору споживачами (англ. – adverse selection) та ін. Це, у свою чергу, актуалізує соціологічну перспективу досліджень фармацевтичної діяльності, оскільки звертає увагу на функціонування соціального інституту професійної етики фармацевтів, виробників лікарських препаратів та фахівців із фармекономіки.
Authors and Affiliations
S. G. Kniazkov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP551065
- DOI -
- Views 85
- Downloads 0
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (за результатами соціологічного дослідження)
За останні роки в Україні спостерігається сплеск неформальної освіти, її поширення та вплив на різні соціально-вікові та професійні групи. Також зростає коло осіб, які професійно займаються розвитком неформальної освіти,...
РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МІКРОСОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Розглянуто соціальні медіа як новий інструмент формування соціальної солі- дарності на мікросоціальному рівні, а також проаналізовано ефективність такої солідарності.
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Проаналізовано дослідницькі підходи, які можна використовувати під час ви- вчення правової культури. Виявлено переваги та недоліки кожного із них у дослідженні правової культури. Запропоновано оптимальний підхід до вивче...
ГЛОБОЛОКАЛЬНИЙ ВИМІР В КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У статті розглянуто глоболокальний вимір в концепції сталого розвитку суспільства та наведено компаративний аналіз сталого розвитку регіонів світу й окремих держав, здійснено крос-темпоральне порівняння від глобального д...
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ІНТЕРНАТНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ
У статті на матеріалі соціологічних досліджень проаналізовано проблеми соціальної мобільності випускників інтернатних закладів системи освіти. Соціальну мобільність визначено як переміщення індивіда або групи в соціально...