Новий прагматизм – інструмент досягнення кращого майбутнього
Journal Title: Економічна теорія - Year 2017, Vol 15, Issue 1
Abstract
Викладено результати наукового аналізу та оцінки змісту нового прагматизму і як політичної економії майбутнього, і як системи поглядів на саму політику нового прагматизму, що, на нашу думку, є викликом часу, який вимагає пошуку шляхів виходу з кризи, що одночасно охопила і економіки, і держави. Вийти з кризи, згідно з розумінням нового прагматизму, допоможе вирішення достатньо складного завдання – дати нове знання на засадах нового прагматизму, який ми трактуємо як свідому економічну, соціальну й етичну дію, що дає нам підстави вважати його достатньо цілісною систем
Authors and Affiliations
Валерий Геец
Пошук нової моделі соціально-економічного розвитку – пріоритетне завдання суспільних наук
Розкрито виклики нинішнього світового суспільного устрою, що зумовили кризу сучасної цивілізації. Особливу увагу акцентовано на науковому обґрунтуванні нової моделі соціально-економічного розвитку – вирішальної умови под...
Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу
Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ст...
Теоретичні основи дослідження інституційної трансформації економіки
Стаття є продовженням розроблення історико-економічних аспектів інституційної реконструкції національної економіки і представляє результати узагальнення теоретичних основ і методологічних засад аналізу історичного процес...
Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація
Показано, що цифровий розвиток є складовою більш загального процесу переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки і формування реконструктивного типу розвитку. Визначено сутність цифрової економ...
Ринок: еволюція розуміння та пошуку предмета дослідження
осліджено зміни в наукових уявленнях про ринок, підходах до визначення об’єкта та предмета його пізнання у межах традиційної мікроекономічної теорії, теорії галузевих ринкових структур, неоінституціональної, традиційної...