Abstract

Мета дослідження – оцінювання доцільності застосування та ступеня деструкції мульчувальної плівки під час вирощування кукурудзи на зерно у Лісостеповій зоні України за різних термінів сівби. Плівка, здатна до біологічного розкладання, розроблена науково-дослідницьким центром IMMER Group та надана для досліджень ПАТ «Укрпластик». Дослідження з вирощування кукурудзи зернової під екоплівкою із застосуванням різних строків сівби проводились впродовж 2017 року на дослідному полігоні УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, розташованому в зоні Лісостепу України. Методи досліджень. До схеми дослідів було включено такі фактори: фактор А –спосіб сівби: з екоплівкою; без плівки (контроль); фактор Б – термін сівби: сівба за середньодобової температури ґрунту на глибині загортання насіння 5-6°С (I термін сівби), 10-12°С (II термін сівби), 15-17°С (III термін сівби). Польові та лабораторні дослідження проводили відповідно до стандартних методів досліджень в агрономії. Технологія вирощування кукурудзи на зерно – традиційна для Лісостепу України, за виключенням досліджуваних факторів. Результати. У результаті проведених досліджень, встановлено, що надана на випробування плівка відповідає задекларованим параметрам її розкладання та може успішно застосовуватися для мульчування ґрунту в традиційному землеробстві під час вирощування кукурудзи на зерно. Застосування екоплівки забезпечило переваги в процесах росту і розвитку рослин кукурудзи порівняно з варіантами без застосування плівки. Скажімо, у посушливих умовах 2017 року, найбільшу надбавку врожаю кукурудзи (+71%) було отримано із застосуванням мульчувального покриття посівів екоплівкою за другого терміну сівби (за температури ґрунту 10-12°С). Випробування показали відсутність істотних залишків плівки в ґрунті через 6 місяців після укладання і повну відсутність будь-яких фрагментів плівки на початок весняно-польових робіт наступного року. Висновки. Отже, застосування досліджуваної нами плівки для мульчування сприяло підвищенню врожайності кукурудзи, перешкоджало швидкому випаровуванню вологи з ґрунту і покращувало мікроклімат агрофітоценозу, що надзвичайно важливо в контексті сучасних змін клімату та загострення екстремальності погодних умов періоду вегетації польових культур.

Authors and Affiliations