Обгрунтування норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин у меді
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2018, Vol 20, Issue 85
Abstract
Проведений аналіз даних щодо фактичного вмісту домішки свинцю у виробленому у різних регіонах світу меді. Показано, що нормовані Директивою ЄС від 25 червня 2015 р. № 2015/1005 та Федеральним агентством США по харчовим продуктам і лікар-ським препаратам показники максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 та 0,05 мг/кг меду, відповідно, не витримані у абсо-лютній більшості досліджених проб. На підставі отриманих даних рекомендовано знизити нормований стандартом на мед ДСТУ 4497:2005 показник максимально допустимого вмісту домішки свинцю до 0,5 мг/кг та додатково ввести у стандарт норму його вмісту у 0,1 мг/кг для продукту, рекомендованого для споживання дітьми та особами з особливими харчовими потребами. Зва-жаючи на викладені у статті дані щодо фактичного вмісту свинцю в українському меді, вважаємо за доцільне ввести у нову редакцію національного стандарту на мед зменшену вдвічі норму максимально допустимого рівня вмісту свинцю на рівні 0,5 мг/кг продукту замість діючої наразі у 1,0 мг/кг. При цьому у перелік визначених національним стандартом ДСТУ 4497:2005 сортів меду може, як компромісний з європейським нормами, бути введений сорт «Для споживання дітьми та особами з особливими дієтичними потребами» з нормативом максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 мг/кг продукту. При цьому Європейським регламентом про принципові гігієнічні правила застосовні при поводженні з продуктами тваринного походження (у тому числі й меду (п. 8.1 Регламенту) продукти, які імпортуються у межі Європейської економічної зони визнаються за рівноцінні продуктам власного виробництва, відповідно можуть бути допущені до вільної реалізації. Одним з наслідків прийняття такого рішення стане для визначення категорії якості меду необхідність введення його жорсткого контролю за цим показником і його обов’язкове відображення у сертифікатах якості призначеного для експорту продукту.
Authors and Affiliations
Л. В. Баль-Прилипко, О. Лесніцька, М. З. Паска
Keywords
Related Articles
- EP ID EP294602
- DOI 10.15421/nvlvet8529
- Views 101
- Downloads 0
Aлгоритм імплементації належної практики молочного фермерства з метою отримання безпечного та якісного молока-сировини
Нині в Україні відсутній контроль санітарії та гігієни отримання молока-сировини на фермі, що пов’язано з дією роз-порядження прем’єр-міністра України «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосов...
Особливості локалізації лімфоїдної тканини в імунних утвореннях стінки кишечнику, дивертикулі меккеля і сліпокишкових дивертикулах качок
Лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками, займає особливе місце в імунній системі, формуючи перший захисний бар’єр проти антигенів, котрі потрапляють в організм з кормом та повітрям. У птахів до 70% лімфої...
Морфологічні зміни тимусу курчат при різних схемах антибактеріальної терапії
Для сучасного промислового птахівництва характерна оптимізація умов утримання птиці з метою отримання макси-мальної кількості продукції при найменших витратах. Однією з найбільш актуальних проблем на даний момент є рання...
Дослідження органолептичних та функціонально-технологічних показників м’ясних хлібів із використанням м’яса птиці механічного обвалювання
Створення комбінованих м’ясопродуктів, що поєднують традиційні споживчі властивості, а також можливість викорис-тання нетрадиційної сировини в їхніх рецептурах, спрямована на розширення і раціональне використання сировин...
МОРФОЛОГІЯ СЕЛЕЗІНКИ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Впродовж останніх років велика увага приділяється поглибленому вивченню лімфоїдної тканини, яка складає основу органів імуногенезу. Показана ефективність морфометричного підходу до оцінки структурно-функціонального стану...