Обгрунтування норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин у меді

Abstract

Проведений аналіз даних щодо фактичного вмісту домішки свинцю у виробленому у різних регіонах світу меді. Показано, що нормовані Директивою ЄС від 25 червня 2015 р. № 2015/1005 та Федеральним агентством США по харчовим продуктам і лікар-ським препаратам показники максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 та 0,05 мг/кг меду, відповідно, не витримані у абсо-лютній більшості досліджених проб. На підставі отриманих даних рекомендовано знизити нормований стандартом на мед ДСТУ 4497:2005 показник максимально допустимого вмісту домішки свинцю до 0,5 мг/кг та додатково ввести у стандарт норму його вмісту у 0,1 мг/кг для продукту, рекомендованого для споживання дітьми та особами з особливими харчовими потребами. Зва-жаючи на викладені у статті дані щодо фактичного вмісту свинцю в українському меді, вважаємо за доцільне ввести у нову редакцію національного стандарту на мед зменшену вдвічі норму максимально допустимого рівня вмісту свинцю на рівні 0,5 мг/кг продукту замість діючої наразі у 1,0 мг/кг. При цьому у перелік визначених національним стандартом ДСТУ 4497:2005 сортів меду може, як компромісний з європейським нормами, бути введений сорт «Для споживання дітьми та особами з особливими дієтичними потребами» з нормативом максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 мг/кг продукту. При цьому Європейським регламентом про принципові гігієнічні правила застосовні при поводженні з продуктами тваринного походження (у тому числі й меду (п. 8.1 Регламенту) продукти, які імпортуються у межі Європейської економічної зони визнаються за рівноцінні продуктам власного виробництва, відповідно можуть бути допущені до вільної реалізації. Одним з наслідків прийняття такого рішення стане для визначення категорії якості меду необхідність введення його жорсткого контролю за цим показником і його обов’язкове відображення у сертифікатах якості призначеного для експорту продукту.

Authors and Affiliations

Л. В. Баль-Прилипко, О. Лесніцька, М. З. Паска

Keywords

Related Articles

Проблеми соціально-економічного розвитку сільських територій в Україні

У статті обґрунтовано актуальність та узагальнено чинники, які ускладнюють соціально-економічний розвиток сіль-ських територій. Зазначено, що у сільській місцевості спостерігається високий рівень безробіття, постійно збі...

Морфометрична характеристика органів універсального гемопоезу поросят у період постнатальної адаптації

Гемопоетичний кістковий мозок є органом універсального кровотворення та місцем антигеннезалежної проліферації і дифе-ренціації В-лімфоцитів у ссавців. Виконання кістковим мозком даної функції обумовлене специфічним стром...

Основні неврологічні симтоми та їх поширення у собак

За результатами амбулаторного прийому було досліджено 12233 тварин, з них 5653 (46,2%) були собаки. При невро-логічному досліджені у 653 собак (11,5%) виявили симптоми ушкодження нервової системи. Зокрема встановлено, що...

Антропоноосферизація як збільшення свідомісно-духовних чинників розвитку 

За сучасними науково-філософськими уявленнями (синергетика, квантова гравітація, підтверджена андронним колаї-дером теорія Великого Об'єднання, так звана «нова історія», соціально-культурна парадигма тощо і узагальнюючий...

Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України

Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки дер-жавної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зроста...

Download PDF file
  • EP ID EP294602
  • DOI 10.15421/nvlvet8529
  • Views 103
  • Downloads 0

How To Cite

Л. В. Баль-Прилипко, О. Лесніцька, М. З. Паска (2018). Обгрунтування норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин у меді. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 20(85), 162-165. https://europub.co.uk/articles/-A-294602