Обгрунтування норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин у меді

Abstract

Проведений аналіз даних щодо фактичного вмісту домішки свинцю у виробленому у різних регіонах світу меді. Показано, що нормовані Директивою ЄС від 25 червня 2015 р. № 2015/1005 та Федеральним агентством США по харчовим продуктам і лікар-ським препаратам показники максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 та 0,05 мг/кг меду, відповідно, не витримані у абсо-лютній більшості досліджених проб. На підставі отриманих даних рекомендовано знизити нормований стандартом на мед ДСТУ 4497:2005 показник максимально допустимого вмісту домішки свинцю до 0,5 мг/кг та додатково ввести у стандарт норму його вмісту у 0,1 мг/кг для продукту, рекомендованого для споживання дітьми та особами з особливими харчовими потребами. Зва-жаючи на викладені у статті дані щодо фактичного вмісту свинцю в українському меді, вважаємо за доцільне ввести у нову редакцію національного стандарту на мед зменшену вдвічі норму максимально допустимого рівня вмісту свинцю на рівні 0,5 мг/кг продукту замість діючої наразі у 1,0 мг/кг. При цьому у перелік визначених національним стандартом ДСТУ 4497:2005 сортів меду може, як компромісний з європейським нормами, бути введений сорт «Для споживання дітьми та особами з особливими дієтичними потребами» з нормативом максимально допустимого вмісту свинцю у 0,1 мг/кг продукту. При цьому Європейським регламентом про принципові гігієнічні правила застосовні при поводженні з продуктами тваринного походження (у тому числі й меду (п. 8.1 Регламенту) продукти, які імпортуються у межі Європейської економічної зони визнаються за рівноцінні продуктам власного виробництва, відповідно можуть бути допущені до вільної реалізації. Одним з наслідків прийняття такого рішення стане для визначення категорії якості меду необхідність введення його жорсткого контролю за цим показником і його обов’язкове відображення у сертифікатах якості призначеного для експорту продукту.

Authors and Affiliations

Л. В. Баль-Прилипко, О. Лесніцька, М. З. Паска

Keywords

Related Articles

Основні неврологічні симтоми та їх поширення у собак

За результатами амбулаторного прийому було досліджено 12233 тварин, з них 5653 (46,2%) були собаки. При невро-логічному досліджені у 653 собак (11,5%) виявили симптоми ушкодження нервової системи. Зокрема встановлено, що...

Вплив інуліну з топінамбура на якість борошняних кулінарних виробів

Досліджено функціонально-технологічні властивості впливу рідини на зміну реологічних характеристик тіста, оскільки оптимальне дозування води дозволяє отримати тісто з нормальною консистенцією, сухе на дотик, з доброю ела...

Вміст важких металів у кормах, організмі тварин та продукції тваринництва в агроекологічних умовах Закарпаття

Вивчали вміст Кадмію, Свинцю, Стронцію та Нікелю у біологічній системі: довкілля – корми – тварина – тваринницька продукція в агроекологічних умовах Закарпаття. Відзначено, що вміст Кадмію та Стронцію у зразках ґрунту, в...

Перспективи раціонального забезпечення курчат-бройлерів мінеральними речовинами

У статті узагальнені дані літератури щодо забезпечення потреби організму птиці життєвоважливими або ессенціа-льними мікроелементами. Вказується, що з урахуванням високої інтенсивності росту курчат-бройлерів важливе значе...

Побудова плану і розрізу будівельного майданчика у середовищі графічного редактора AutoCAD для віртуального навчального простору у Вищій школі

Під час конструювання на розроблення та оформлення конструкторської документації припадає переважно більше часу, ніж безпосередньо на проектування. Тому актуальне значення має автоматизація виконання конструкторської док...

Download PDF file
  • EP ID EP294602
  • DOI 10.15421/nvlvet8529
  • Views 80
  • Downloads 0

How To Cite

Л. В. Баль-Прилипко, О. Лесніцька, М. З. Паска (2018). Обгрунтування норм максимально допустимого вмісту шкідливих речовин у меді. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 20(85), 162-165. https://europub.co.uk/articles/-A-294602