Об’єкти обліку і внутрішнього аудиту інноваційної діяльності*
Journal Title: Економіка АПК - Year 2018, Vol 7, Issue
Abstract
Мета статті – систематизувати склад об’єктів обліку й внутрішнього аудиту інноваційної діяльності, що дасть змогу ефективно організувати аналітичний і синтетичний облік та посилить змістовність фінансової звітності. Методика дослідження. Використано діалектичний метод у дослідженні економічних та облікових характеристик інноваційної діяльності. Вивчення специфічних активів, що виникають через інноваційну діяльність, проводили за допомогою методів індукції та дедукції, аналогії та порівняння. Методи причинно-наслідкового та абстрактно-логічного зв’язку застосовували для визначення взаємозв’язку між активами та інноваційною діяльністю. Результати дослідження. Зміни в бухгалтерському обліку у зв’язку з інноваційною діяльністю потребують визнання «нових» об’єктів обліку та звітності. Відповідно автором систематизовано склад об’єктів бухгалтерського обліку шляхом виокремлення їх у три групи: класичні об’єкти обліку, об’єкти внутрішнього (управлінського) обліку та позасистемні об’єкти обліку. Перша група – активи, що мають вартісну оцінку та відображаються в балансі. До них віднесено бюджетні асигнування, витрати на дослідження, розробки, об’єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, інноваційна продукція – насіння, нові штами мікроорганізмів, сировина; ліцензії, пасивні доходи, капітальні інвестиції. Другу групу становлять кошториси, калькуляційні розрахунки, програми наукових досліджень, дані лабораторій, польових журналів, планово-економічні дані, тобто ті об’єкти, що впливають на собівартість інновацій. В особливу групу виділено позасистемні об’єкти, які опосередковано впливають на відображення інтелектуальних активів в обліку: облікові дані людського капіталу, оцінка активів, розрахунки економічної ефективності інноваційного продукту тощо. Їх ідентифікація сприятиме розширенню функцій бухгалтерського обліку та забезпечить збільшення довіри до облікових даних. Елементи наукової новизни. Дістало подальшого розвитку склад об’єктів обліку і внутрішнього аудиту в науково-дослідних установах під впливом інноваційної діяльності шляхом виокремлення їх у три групи: класичні об’єкти обліку, об’єкти внутрішнього (управлінського) обліку та позасистемні об’єкти обліку. Практична значущість. Розширення кількісного та якісного складу об’єктів інноваційної діяльності з відображеням їх в обліку як активів дозволить визначати ефективність впровадження інноваційних процесів у підприємстві, підвищить інвестиційну привабливість показників фінансової звітності, дасть змогу розширити процедури внутрішньго аудиту. Рис.: 1. Бібліогр.: 24.
Authors and Affiliations
Nadiia Stoliarchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP608164
- DOI -
- Views 59
- Downloads 0
Генетичні ресурси молочного скотарства України
Мета статті – здійснити оцінку генетичних ресурсів племінного молочного скотарства України. Методика дослідження. Дослідження проводили на матеріалах спостережень Державної служби статистики України, Державного реєстру...
Чинники та стимули розвитку органічного сегмента аграрного виробництва в країнах світу
Методика дослідження. За допомогою статистичного, компаративного та графічного методів здійснено оцінку стану органічного сільського господарства в Україні та у країнах світу; виявлено чинники, що стимулюють його розвито...
Аграрний потенціал України в контексті економічного співробітництва з Канадою: сучасний стан та перспективи нарощування
Мета статті – проаналізувати сучасну товарну та географічну структури експорту продукції аграрного сектору України та обґрунтувати перспективи виходу на канадський сільськогосподарський ринок. Методика дослідження. Вик...
Methodology for developing of strategic agricultural development programs
The purpose of the article is to increase the efficiency of management in agricultural enterprises based on an adoption of their strategic development programs. Research methods. In the research process the following sci...
Европейские практики поддержки устойчивого развития сельских территорий в контексте усовершенствования земельных отношений
Цель статьи – проанализировать законодательные акты и практики Евросоюза и отдельных его стран по устойчивому развитию сельских территорий в контексте совершенствования земельных отношений и возможность их адаптации к ус...