Об’єкти обліку і внутрішнього аудиту інноваційної діяльності*
Journal Title: Економіка АПК - Year 2018, Vol 7, Issue
Abstract
Мета статті – систематизувати склад об’єктів обліку й внутрішнього аудиту інноваційної діяльності, що дасть змогу ефективно організувати аналітичний і синтетичний облік та посилить змістовність фінансової звітності. Методика дослідження. Використано діалектичний метод у дослідженні економічних та облікових характеристик інноваційної діяльності. Вивчення специфічних активів, що виникають через інноваційну діяльність, проводили за допомогою методів індукції та дедукції, аналогії та порівняння. Методи причинно-наслідкового та абстрактно-логічного зв’язку застосовували для визначення взаємозв’язку між активами та інноваційною діяльністю. Результати дослідження. Зміни в бухгалтерському обліку у зв’язку з інноваційною діяльністю потребують визнання «нових» об’єктів обліку та звітності. Відповідно автором систематизовано склад об’єктів бухгалтерського обліку шляхом виокремлення їх у три групи: класичні об’єкти обліку, об’єкти внутрішнього (управлінського) обліку та позасистемні об’єкти обліку. Перша група – активи, що мають вартісну оцінку та відображаються в балансі. До них віднесено бюджетні асигнування, витрати на дослідження, розробки, об’єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, інноваційна продукція – насіння, нові штами мікроорганізмів, сировина; ліцензії, пасивні доходи, капітальні інвестиції. Другу групу становлять кошториси, калькуляційні розрахунки, програми наукових досліджень, дані лабораторій, польових журналів, планово-економічні дані, тобто ті об’єкти, що впливають на собівартість інновацій. В особливу групу виділено позасистемні об’єкти, які опосередковано впливають на відображення інтелектуальних активів в обліку: облікові дані людського капіталу, оцінка активів, розрахунки економічної ефективності інноваційного продукту тощо. Їх ідентифікація сприятиме розширенню функцій бухгалтерського обліку та забезпечить збільшення довіри до облікових даних. Елементи наукової новизни. Дістало подальшого розвитку склад об’єктів обліку і внутрішнього аудиту в науково-дослідних установах під впливом інноваційної діяльності шляхом виокремлення їх у три групи: класичні об’єкти обліку, об’єкти внутрішнього (управлінського) обліку та позасистемні об’єкти обліку. Практична значущість. Розширення кількісного та якісного складу об’єктів інноваційної діяльності з відображеням їх в обліку як активів дозволить визначати ефективність впровадження інноваційних процесів у підприємстві, підвищить інвестиційну привабливість показників фінансової звітності, дасть змогу розширити процедури внутрішньго аудиту. Рис.: 1. Бібліогр.: 24.
Authors and Affiliations
Nadiia Stoliarchuk
Институционализация семейных фермерских хозяйств в социально-экономическую среду
Цель статьи – обосновать научно-организационные основы институционализации семейных фермерских хозяйств в социально-экономическую среду. Методика исследования. Использованы общенаучные и специальные экономические методы...
Уровень цен земель сельскохозяйственного назначения – залог эффективного функционирования их рынка
Цель статьи — предложить методические подходы и осуществить прогнозный расчет уровня цен земель сельскохозяйственного назначения в Украине, обосновать необходимость определения этого уровня как залога эффективного функци...
Objects of accounting and internal audit of innovation activity
Stoliarchuk N.M. Objects of accounting and internal audit of innovation activity The purpose of the article is to systematize the composition of the objects of accounting and internal audit of innovation activity, which...
Problems of implementation of strategic management to the development of agricultural enterprises in Khmelnitskyi region
The purpose of the article is to determine theoretical and practical principles and problematic aspects of the implementation of strategic management of the development of agrarian enterprises in the Khmelnitskyi region....
Симбиоз партнёрства как эффективный фактор устойчивости эко-социо-экономической системы
Цель статьи – обоснование эко-социо-экономической эффективности микоризного партнерства путем определения его сущности, характеристики и положительного влияния на эко-социо-экономическую систему. Методика исследования. Д...