ОБРАЗ ЛЮДИНИ В КЛАСИЧНОМУ ІСЛАМІ ТА СУФІЗМІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямовано на отримання даних стосовно образу людини в ісламі в процесі осмислення відповідних уявлень як класичних напрямків мусульманської релігії, так і настанов ісламського містицизму (суфізм). Досягнення цієї мети передбачає застосування таких методів, як філософський аналіз, компаративний метод, феноменологію, а також послідовне розв’язання таких задач: а) проаналізувати основні маніфестації антропологічних уявлень ісламу; б) осмислити специфіку мусульманських ідей про людину порівняно з відповідним християнським вченням; в) розглянути розбіжності між тлумаченням сутності та завдань людини в класичному ісламі та суфізмі. Теоретичний базис. Автор виходить із незадовільності поверхового тлумачення образу людини в ісламі, згідно з яким людина часто тлумачиться виключно як «раб Аллаха», упускаючи з уваги багатовимірність метафізичного статусу людини в ісламі, а також поліпарадигмальність образу людини в різних напрямках ісламу. Наукова новизна. Автором уточнений образ людини в ісламі в двох аспектах: по-перше, в аспекті його концептуального змісту, а по-друге, в аспекті його парадигмального різноманіття. Висновки. Поширені серед дослідників уявлення щодо антропологічної компоненти ісламу є недостатньо ґрунтовними, адже часто вони не враховують неоднозначність та багатовимірність ідей мусульманської релігії щодо людини. Як було показано, загальноісламські уявлення про метафізичний статус людини включають в себе два виміри – людина тлумачиться як «раб Аллаха», а також, як «намісник Аллаха». В межах цього сприйняття сутності людини наявні різні парадигми тлумачення сфери переважного виконання обов’язків людини як раба та намісника – екстерналістська (класичний іслам) та інтерналістська (суфізм). Було показано, що тема образу людини в ісламі все ще недостатньо вивчена та потребує подальших досліджень. Найбільш продуктивними напрямками цієї подальшої дослідницької роботи є осмислення наявних в салафістських та шиїтських різновидах ісламу уявлень про людину, її сутність та завдання.
Authors and Affiliations
M. V. NESPRAVA
Keywords
Related Articles
- EP ID EP384000
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.116198
- Views 89
- Downloads 0
УМОВИ ІСТОРИЧНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДЯНОСТІ ІСТОРІЇ ЗА ЯСПЕРСОМ
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження...
GENDER GENEALOGY OF READING AS CULTURAL PRACTICE
Purpose. The article is devoted to the cultural aspect of texts using in European culture. The paper found out methodological basis of correctly interpreting the term "practice" in the philosophical and sociological disc...
ON THE THRESHOLD OF TECHNOLOGICAL SINGULARITY: HUMAN READINESS TO THE NEW STAGE OF EVOLUTION
Purpose. The study is aimed at a philosophical analysis of the state of humanity’s readiness for technological singularity, the definition of the concept of postbiology and the investigation of ways to bring the populati...
МОДУС СОЦИАЛЬНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ: ПРАКТИКА КОНСТРУИРОВАНИЯ ПРОДУКТИВНОЙ СО-БЫТИЙНОСТИ
Цель работы. Фокус анализа сосредоточен на поиске методологических оснований исследования феномена социальной целостности. Состояние концептуальной базы современной социальной теории, направленной на исследование феномен...
GOOD AND EVIL AS VECTORS OF FREE WILL IN THE STRUCTURE OF ANTHROPIC TIME
Purpose. The work is aimed at comprehending good and evil as vectors of free will in the structure of anthropic time. Methodology. The study is based on: 1) the general theory of systems (A. I. Uyomov, A. Yu. Tsofnas, L....