ОБРАЗИ ГРІХІВ І СПОКУС У БОГОРОДИЧНИХ ОПОВІДАННЯХ АФАНАСІЯ КАЛЬНОФОЙСЬКОГО, ІОАНИКІЯ ГАЛЯТОВСЬКОГО І ДИМИТРІЯ ТУПТАЛА
Journal Title: Наукові записки НаУКМА. Історичні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 1
Abstract
У статті висвітлено головні особливості змалювання образів гріхів і спокус у збірках богородичних оповідань «Тератургима» Афанасія Кальнофойського, «Небо новоє» і «Скарбниця потребная» Іоаникія Галятовського та «Руно орошенноє» Димитрія Туптала. Розглянуто релігійно-філософське потрактування зла бароковими книжниками в контексті канонічної церковної традиції та визначено основні групи образів, якими воно представлене в богородичних текстах. Особливу увагу приділено зображенню гріха як хвороби, знерухомлення, пригноблення, падіння, бруду і втрати цілісності людської природи.
Authors and Affiliations
Olha Dubyna
Keywords
Related Articles
- EP ID EP665259
- DOI 10.18523/2618-0537.2018.3-8
- Views 56
- Downloads 0
РЕЛІГІЙНІ ВИМІРИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
У статті розглянуто, як у сучасній літературі фентезі (на прикладі циклів «Відьмацька сага» Анджея Сапковського, «Пісня Льоду й Полум’я» Джорджа Мартіна та «Зворотний бік» Дари Корній) висвітлюється проблема релігії. Ува...
ЕКОКРИТИЧНИЙ АСПЕКТ ДИКОСТІ У ПОЕТИЧНОМУ ЦИКЛІ ОЛЕГА ЛИШЕГИ «СНІГОВІ І ВОГНЮ»
У статті проаналізовано категорію дикості в поезії Олега Лишеги. Екокритична категорія дикості – як протилежність до цивілізованого, обжитого, людського – дає змогу окреслити основні ознаки лісу у поезії Лишеги як дикого...
БАРОКОВИЙ КОД У ПОЕЗІЇ ОЛЕГА ЛИШЕГИ
У статті вперше здійснено інтерпретацію поетичних текстів Олега Лишеги шляхом звернення до концепції барокового коду. Проаналізовані таким чином, зокрема, «пісня 822», «Півень», «Шовковиця», «Ворон», «Пацюк» і «пісня 3»....
ДО ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ «ФЕЛІКС АВСТРІЯ» СОФІЇ АНДРУХОВИЧ
У статті проаналізовано, яким чином перебування західної частини України у складі АвстроУгорської імперії вплинуло на самототожність українців. У центрі нашої уваги опинився роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, оскіл...
ТОПОС ПЕЧЕРИ ЯК МОДЕЛЬ МНОЖИННОГО ПРОСТОРУ В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА ОСНОВІ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА)
Середньовічний світогляд бачить всесвіт як двоїсту систему духовного та земного. Така структурна особливість реалізується у літературних текстах за допомогою різних видів топосів. Острів, пустеля, місто, а також печера –...