Онтологія правового прогресу через призму типології праворозуміння / Ontology of Legal Progress through the Prism of the Typology of Legal Thinking
Journal Title: Університетські наукові записки - Year 2018, Vol 17, Issue 2
Abstract
EN The philosophical and legal understanding of law is studied and the pluralistic nature of his interpretations is established. The influence of the typology of legal thinking on the perception of law is determined. The significance of the typology of legal thinking is due to the fact that a certain type defines the paradigm, the principles and the basis of the corresponding philosophical knowledge of law, and therefore associated with it the philosophical and legal understanding of legal progress. Consequently, the link between the typology of legal thinking and legal progress is considered. The basic types of legal thinking are analyzed. It is established which changes in each of them are progressive, which progressive ideas led to a change in the paradigm of legal thinking, as well as the relevance of these changes at a certain historical stage of society's development. In the framework of the classical approach natural-legal, positivist and sociological types of legal thinking are considered. According to the natural law approach, the right is permeated with the ideas of goodness, truth and justice. Natural law as a phenomenon is ideal, correct in its content contrasts with imperfect, variable positive law. Progressive in law according to this type of legal thinking is to provide the legislator with an appropriate legal assessment of the norms and requirements of natural law, their consolidation in legal norms. At the heart of the concept of positivism lies the interpretation of law as a regulatory regulator, created by the state, that is, the law. Progressive for the positivist type of legal thinking is the elimination of the shortcomings of positive law by its combination with the natural right. Sociological legal thinking has changed the view on the right from a normative, formally defined system, derived from the state, to the right in the real life, first of all, in legal relations. Thus, the progressiveness of the sociological type of legal understanding in comparison with other approaches is to know the rights in its dynamics, conditioned by the needs and interests of people. The existence of mutual objections and oppositions between adherents of different concepts of the classical approach is established. Their contradiction and plurality in the interpretation of law led to the recognition of their incompatibility with modern social and legal changes, and therefore there were grounds for the emergence of new types of legal thinking. Within the post-classical (non-classical) approach, integrative and postmodern legal thinking is highlighted. Integrative legal thinking seeks to unite in the framework of one approach developed in the classical types of legal thinking the best principles of being the right to study the phenomenon of law in all its multifaceted nature. One of the most progressive approaches to law in an integrative type is communicative. It implies awareness of human rights in accordance with its level of legal awareness and its reproduction in its own actions. That is, the right is socially integrated through the communication of people. The right under this approach is a social phenomenon that does not exist outside the social subject and social interaction of people, and this is its progressive nature. UK Досліджується філософсько-правове розуміння права та встановлюється плюралістичний характер його тлумачень. З’ясовується вплив типології праворозуміння на сприйняття права. Значення типології праворозуміння обумовлено тим, що певний тип визначає парадигму, принципи та підґрунтя відповідного філософського пізнання права, а відтак — пов’язане із ним філософсько-правове розуміння правового прогресу. Отже, розглядається зв’язок типології праворозуміння із правовим прогресом. Проаналізовано основні типи праворозуміння. Встановлено, які зміни в кожному з них є прогресивними, які прогресивні ідеї зумовили зміну парадигми праворозуміння, а також актуальність цих змін на певному історичному етапі розвитку суспільства. У рамках класичного підходу розглянуто природно-правовий, позитивістський та соціологічний типи праворозуміння. Згідно з природно-правовим підходом право пронизано ідеями добра, правди і справедливості. Природне право як явище ідеальне, правильне за своїм змістом протиставляється недосконалому, змінному позитивному праву. Прогресивним у праві згідно з цим типом праворозуміння є надання законодавцем належної правової оцінки нормам та вимогам природного права, їх закріплення у юридичних нормах. В основі концепції позитивізму лежить тлумачення права як нормативного регулятора, створеного державою, тобто закону. Прогресивним для позитивістського типу праворозуміння є усунення недоліків позитивного права шляхом його поєднання з правом природним. Соціологічне праворозуміння змінило погляд на право з нормативної, формально визначеної системи, що походить від держави, на право, що діє в реальному житті, насамперед, у правовідносинах. Таким чином, прогресивність соціологічного типу праворозуміння порівняно з іншими підходами полягає в пізнанні права в його динаміці, обумовлене потребами та інтересами людей. Встановлено наявність взаємних заперечень та протиставлень між прихильниками різних концепцій класичного підходу. Їх суперечність і плюралістичність у тлумаченні права призвели до визнання їх невідповідності сучасним суспільним та правовим змінам, а тому виникли підстави для появи нових типів праворозуміння. У рамках посткласичного (некласичного) підходу виділено інтегративне та постмодерністське праворозуміння. Інтегративне праворозуміння прагне об’єднати в рамках одного підходу розроблені в класичних типах праворозуміння найкращі засади буття права для вивчення феномена права в усій його багатогранності. Одним з найпрогресивніших підходів до права згідно з інтегративним типом є комунікативний. Він передбачає усвідомлення права людиною відповідно до свого рівня правосвідомості та його відтворення у власних діях, тобто право соціально інтегрується завдяки комунікації людей. Право згідно з цим підходом є суспільним феноменом, який не існує поза соціальним суб’єктом та соціальною взаємодією людей, і в цьому полягає його прогресивний характер.
Authors and Affiliations
Дмитро СТОРОЖУК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP544525
- DOI -
- Views 67
- Downloads 0
Регіональні драйвери економіки України: з історії досліджень вітчизняних наукових шкіл / Regional Drivers of Economy of Ukraine: on the History of National Scientific Schools Research
UK Окреслено сутність нових драйверів економіки та їх регіональну специфіку, обґрунтовано основні мету і завдання щодо забезпечення зростання конкурентоспроможності регіональних ринків праці в умовах посилення асиметрії...
Місце засобів масової інформації у правовому механізмі взаємодії громадянського суспільства та державної влади / The place of mass media in legal mechanics of civil society and state power interaction
UK Загалом, питання значення засобів масової інформації для громадянського суспільства розглянуто у двох аспектах. По-перше, ЗМІ виступають одночасно і засобом формування, і каналом вираження громадської думки. По-друге,...
Про вплив релігії на економічну поведінку селянства Правобережної України у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. / Impact of Religion on the Economic Behaviour of Peasants of Right-Bank Ukraine in the Second Half of 19th — early 20th Century
UK Розглянуто проблему впливу вірувань та обрядовості на господарську діяльність селянства Правобережної України у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.ст. Особлива увага приділяється символічно-сакральному культу земл...
Законодавство в сфері фізичної культури та спорту провідних країн світу / The legislation in sphere of physical training and sports of the leading countries of the world
UK Проаналізовано зміст основних законодавчих актів, які регулюють суспільні відносини в сфері фізичної культури та спорту у провідних країнах світу. Досліджено особливості організації державного управління та загальні т...
Інтеграція виробництв як об'єктивна основа розвитку взаємодіючих підприємств машинобудування / Integration of productions is the objective basis of development of interactive engineering enterprises
UK Обґрунтовуються методологічні особливості розвитку взаємодіючих підприємств машинобудування на основі міжфірмової інтеграції. Базуючись на аналізі наукових досліджень, розкрито поняття “інтеграція”. Досліджено різнома...