Оптимальність поєднання теоретичної та практичної підготовки студентів
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Вступ: Загальна соціально-політична ситуація в країні, стан національної економіки, розвиток вітчизняних підприємств зумовлюють необхідність у фахівцях з високим рівнем їх теоретичної і практичної підготовки. Такий рівень професійності можна досягнути лише за умов гармонійного, комплексного та оптимального формування й використання різних напрямів навчальної діяльності студентів, що базується на їх злагодженій роботі під час лекційних, проведення семінарських і практичних занять, участі у наукових гуртках, олімпіадах, конференціях тощо. В силу цього, виникає об’єктивна необхідність вдосконалення методичних підходів щодо способів і напрямів навчальної діяльності студентів, які б за своїм змістом стали рівнозначними і зайняли адекватне місце у рівні глибини теоретичної і практичної підготовки фахівців високої кваліфікації та їх оптимального поєднання. Результати: Для того, щоб студент закладу вищої освіти засвоїв основне та головне, вмів робити із одержаної інформації правильні теоретичні і практичні висновки, вирішувати конкретні задачі, розвивати логічне мислення, проявляти самостійність у вирішенні конкретних задач, системою підготовки передбачено навчання студентів з викладачем і їх самостійна робота. У процесі вивчення дисциплін брак аудиторних годин зумовлює необхідність мобілізації професорсько-викладацького складу на ущільнення викладу матеріалу лекції, де мало б місце, поряд з інформаційним повідомленням та розвитком пізнавальної діяльності студентів, також процес осмислення матеріалу, що розглядається, показ проблеми та вибір робочої гіпотези, показ проблеми науковості та використання при цьому різних прийомів тощо, що забезпечить багатосторонність формування спеціаліста високої кваліфікації. Така система вимагає суворої організації і функціонування методологічного обґрунтування та глибокого аналізу умов розвитку навчального процесу. Без теорії, в процес якої включено систему пояснення, передбачення, встановлення раціональних педагогічних дій і виклад суті лекції, неможливе достатнє сприйняття студентами обґрунтованої об’єктивної оцінки сучасного реального стану явищ та процесів. Теорія лише тоді дійсна, коли вона визначена, конкретна, об’єднує і розкриває явища і факти та дає їм цілеспрямовану оцінку розвитку. Теорія розвиває навчальний процес, який дає їй можливість оцінити ті нові засоби, форми і методи, що дають певний навчальний ефект. Отже, заміна пояснювальної форми у проблемне навчання повинна змінювати діяльність студентів від сприйняття інформації до елементів пошукової роботи, спрямованої на засвоєння нових знань. Це розвиває у студентів вміння орієнтуватися в ситуації та приймати самостійні рішення. В той же час, теоретична підготовка тісно пов’язана з проведенням лабораторних і практичних занять і самостійною творчістю студентів. Не маючи достатньої теоретичної підготовки, вони в достатній мірі неспроможні глибоко проаналізувати і зрозуміти досліджувані явища і процеси, і виконані роботи можуть носити чисто формальний характер, а затрачений час використано не ефективно. Єдність теорії і практики повинна розглядатися як принцип їх нерозривності в системі набуття знань, навиків і вмінь. Саме метою будь-якої практичної роботи є закріплення теоретичних знань студентів шляхом вирішення конкретних завдань на семінарі, при виконанні курсової роботи чи проходженні практики. Оцінюючи практику як джерело, мету і критерій істини, а наукове пізнання – як один із засобів прогресивних змін у розвитку практичної діяльності людини. Зв’язок теорії і практики не лише поєднує теоретичну і практичну підготовку студентів, а й посилюють кожне із цих складових. Теоретична підготовка вимагає більшого об’єднання її з науковими дослідженнями в області методології і розробки закономірних положень, що оцінюють шляхи розвитку єдності навчальних і наукових основ у навчальному процесі. Навчання все більше має об’єднуватися з науковими дослідженнями і вирішенням наукових і виробничих проблемних завдань з можливістю переключення студента з однієї наукової і виробничої проблеми на іншу, більш високого рівня складності. При такому підході студенту вдасться стати не лише професійно підготовленим до виробничої діяльності, а й мати багаж наукових досліджень, оскільки наука є продуктивною силою і важливим засобом розвитку виробництва. Висновки: Основною передумовою успішного і ефективного вдосконалення освіти в Україні сьогодні є ґрунтовний всебічний аналіз вітчизняних та зарубіжних освітніх технологій та систем і вивчення можливостей їх оптимального поєднання з врахуванням наших умов, а також розробка механізму реалізації цього процесу.
Authors and Affiliations
Наталія Павленчик, Федір Горбонос, Анатолій Павленчик
Психологічна готовність дитини до навчання в Новій українській школі
Вступ: Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити середовище, в якому буде приємно навчатись, і де учням даватимуть не лише знання, як це відбувається сьогодні, а й вм...
Формування професійної компетентності студентів-екологів
Вступ: Cучасна професійна діяльність вносить суттєві зміни у природне середовище, збільшує можливість виникнення локальних, регіональних і навіть глобальних техногенних катастроф, необхідно поставити у центр уваги підгот...
Instrumental Diagnostics in Patients with the Development of Necrobiotic Processes in the Intestinal Wall
Background: Surgical care for patients with reduce microcirculation in the intestinal wall remains an urgent problem. The presence of intraoperative overdiagnosis of pathological changes in the intestine can cause unjust...
Methods of Psychoanalysis in the Psychological Support of Families of Military Personnel Participating in Peacekeeping Activities
Background and Aim of Study: Psychoanalysis is one of the forms of the psychotherapy, aimed to help clients to understand their unconscious feelings that is directly effect to their current behavior, thought and emotions...
Using the Techniques of Reflexive and Non-Reflective Listening at the Stage of Testing Students’ Knowledge During the Lesson
Background and Aim of Study: The article describes a model for the development of reflexive communication, using methods and forms of monitoring students' knowledge, especially oral questioning. The described forms and m...