ОПТИМІЗАЦІЯ ВМІСТУ ПРОТЕЇНУ В РАЦІОНІ ПЛЕМІННИХ БИЧКІВ
Journal Title: Технологія виробництва і переробки продукції твариннитцва - Year 2019, Vol 1, Issue 147
Abstract
Вивчено ефективність згодовування ремонтним бичкам раціонів з різною якістю протеїну. Дослідження проведено на 3-х групах ремонтних бичків у віці 12–18 місяців з середньою початковою живою масою 363–367 кг. Кількість нерозщеплюваного протеїну в раціоні ремонтних бичків контрольної групи була нижчою на 10 % від прийнятої норми, II дослідної групи – відповідала прийнятій нормі за рахунок екструдованих гороху, люпину і лляної макухи. У бичків III дослідної групи рівень нерозщеплюваного протеїну в раціоні був вищим від норми на 10 %. Встановлено, що у вмісті рубця бичків дослідних груп, які споживали раціони з рівнем нерозщеплюваного протеїну за нормою і на 10 % вище норми, відзначено збільшення вмісту загального азоту на 5,1 і 5,5 %, білкового – на 7,5 і 8,2 % відповідно. Встановлено достовірне зниження кількості амоніаку в рубці дослідних тварин на 21 (Р <0,05) і 24 % (Р <0,05) відповідно, що свідчить про зниження розщеплення протеїну і поліпшення його використання мікроорганізмами для синтезу білка. Тварини II і III дослідних груп, які споживали раціони з підвищеним рівнем нерозщеплюваного протеїну, краще перетравлювали поживні речовини корму. Так, перетравність сухої і органічної речовин, протеїну достовірно підвищилася на 6,4 і 6,9; 6,4 і 7,1; 5,6 і 5,5 %. Відзначено тенденцію до підвищення перетравності жиру, клітковини, БЕВ. За морфо-біохімічним складом крові істотних відмінностей між тваринами дослідних груп не встановлено, всі показники перебували в межах фізіологічної норми. Однак відзначено збільшення вмісту загального білка в крові бичків II дослідної групи на 4,0 %, загального і білкового азоту – на 4,0–5,0 %, а у молодняку III дослідної групи ці показники підвищилися відповідно на 6,5 і 7,0 %. Середньодобові прирости живої маси у бичків контрольної групи становили 980 г, а у дослідних – підвищилися до 1009–1029 г, або на 3,0 та 5,0 %. За об’ємом еякуляту бички II і Ш груп перевищували аналогів I групи на 11–14 %, а концентрацією сперми – на 9–12 %. Кількість енергії, відкладеної в прирості бичків II і Ш дослідних груп, становила 19,89–20,81 МДж і була більшою, ніж у I групи на 4,1–9,0 %. Трансформація обмінної енергії раціону в приріст живої маси підвищилася з 21,6 (контроль) до 22,4–22,6 %. Витрати енергії раціону в розрахунку на 1 МДж, відкладеної в прирості, знизилися з 4,63 (контроль) до 4,40–4,47 МДж, або на 4,0–5,0 %. Найкращі результати відзначено у молодняку III дослідної групи, який отримував раціони з рівнем нерозщеплюваного протеїну вище норми на 10 %.
Authors and Affiliations
Н. П. РАЗУМОВСЬКИЙ, Д. М. БОГДАНОВИЧ
ПОКАЗНИКИ АНТИОКСИДАНТНОГО СТАТУСУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ПОРОСЯТ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ВІТАМІНУ Е І ЦИТРАТІВ Zn, Fe ТА Ge
Період відлучення поросят від свиноматок є критичним етапом у технології виробництва свинини у промислових умовах. Дія стрес-чинників та утворення вільних радикалів в організмі тварин призводять до порушення обміну речов...
ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОЛІАКРИЛАМІДУ ТА МІНЕРАЛЬНО-ВІТАМІННИХ ДОБАВОК
Досліджено вплив згодовування поліакриламіду (ПА) та мінерально-вітамінних добавок (МВД) на відтворні та продуктивні якості поросних свиноматок, а також ріст і життєздатність молодняку свиней, одержаних від них. У раціон...
BEE STIMULATION TO FORM PROTEIN FOOD RESERVES
We have investigated different ways of bees’ stimulation to lay protein food while using artificial honey combs. It has been proved that the use of artificial combs with the purpose of getting bee-bread upon the conditio...
ВПЛИВ ВІКАСОЛУ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ ЦИКЛУ КРЕБСА І АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА СТАН ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ У М’ЯЗАХ ГУСЕЙ
Вивчали вплив водорозчинного похідного вітаміну К3 (вікасолу) на активність дегідрогеназ циклу Кребса і стан системи антиоксидантного захисту в м'язовій тканині гусей. Встановлено, що під впливом вікасолу в скелетних м'я...
ВПЛИВ РІЗНИХ РІВНІВ ЛІЗИНУ В КОМБІКОРМАХ НА ІНКУБАЦІЙНІ ЯКОСТІЯ ЄЦЬ СТРАУСІВ
Динаміка ведення страусівництва в Україні потребує проведення наукових досліджень інкубаційних якостей яєць цієї птиці за різних рівнів годівлі. Експериментально встановлено, що інкубаційні якості яєць самок африканських...