Особливості антропогенної трансформації трав’яних фітоценозів лісових екосистем Черкаської області

Abstract

Метою нашого дослідження був аналіз еколого-ценотичної структури трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області як індикатора антропогенної порушеності лісів. Оскільки трав’яниста рослинність є одним з найпластичніших елементів лісів і першою реагує на зміни природного середовища, тому ми вирішили виявити зміни у структурі і динаміці трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області в умовах комплексного антропогенного впливу (аеротехногенного забруднення викидами промисловості та автотранспорту і рекреаційного навантаження) на прикладі лісових масивів Черкаського бору та Чигиринського соснового масиву. Стан фітоценозів Черкаського бору детально описаний нами у статтях (Мірошник, 2009, 2011). Зараз оцінимо екологічні спектри трав’яного покриву узлісних насаджень Черкаського бору (залежно від відстані до міста, як виявлення впливу рекреації, та відстані від Черкаської промагломерації – як впливу аеротехногенного забруднення). У Чигиринському сосновому масиві вивчали травяний покрив залежно від віддаленості від промагломерації та як контроль. Оцінено тип вегетативної рухливості рослин (за Раменським, 1971) як інтегральний показник ступеню стійкості виду у фітоценозі та як передумова його спроможності до захвату та утримання життєвого простору. У масивних лісах загальний розподіл вегетативно рухливих рослин різниться. Вегетативно рухливі (тобто з високою здатністю до захоплення простору) трави переважають в глибині Черкаського бору, тоді як на узліссі більше вегетативно нерухливих видів (не зважаючи на високий ступінь витоптаності ґрунтового покриву). У Чигиринському сосновому масиві переважають теж вегетативно нерухливі трави, що можна пояснити недостатністю зволоження, що перешкоджає розповсюдженню кореневищних видів. Нами виявлено, що в лісових екосистемах проходить трансформація трав'яного покриву у злаково-рудеральні ксерофітні угруповання, що зумовлено впливом комплексу негативних біотичних і абіотичних факторів – антропогенного порушення лісорослинних умов, ослаблення насаджень, рекреаційно-техногенного зрідження деревного намету, геліофітизації та ксерофітизації умов лісу, що спричиняє рудералізацію, адвентизацію трав'яного покриву; надходження фітотоксикантів, що містять азот, від Черкаської промагломерації, призводить до активізації поширення рослин-нітрофілів у міру наближення до джерела забруднення; адвентивні та інші нелісові види витісняють папороті та мохи; внаслідок збільшення кількості та активізації розвитку однорічників, ксерофітів, рудерантів та нітрофілів змінюється співвідношення екоморф, що в свою чергу спричиняє деградацію лісової екосистеми та поступове втрачання характерних рис лісової рослинності. Антропогенні зміни екологічних режимів обумовлюють домінування видів, які є толерантнішими до трансформованих лісорослинних умов.

Authors and Affiliations

Н. Мірошник

Keywords

Related Articles

Попередні дані про видовий склад та особливості біології розмноження синантропних птахів ряду Горобцеподібні (Passeriformes) м.Тернополя

Подано результати спостережень за видовим складом синантропних птахів ряду Горобцеподібних (Passeriformes) м. Тернополя. Присутні також результати й опрацювання колекційних фондів зоологічного музею кафедри ботаніки та з...

МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКІВ ҐРУНТУ

У сучасних умовах аграрного виробництва постає необхідність до переходу на ресурсоощадні екологобезпечні технології, що сприятиме відновленню біорізноманіття, відтворенню родючості ґрунтів, покращенню екологічного стану...

The sex ratio at the different phenotypes of lekanesphaera monodi (arcangeli, 1934) (crustacea, isopoda) in the fouling community of the odessa bay, black sea

The sex ratio at the different phenotypes of isopods Lekanesphaera monodi in the fouling community of the coastal zone of Odessa Bay, Black Sea are identified. The ratio of males and females in the five phenotypes L. mon...

THE CHARACTERISTIC OF THE FUNCTIONING OF THE SELECTED COMPONENTS OF PLANT ANTIOXIDANT SYSTEM IN LIGULARIA GLAUCA (L.) HOFFM. AND L. SIBIRICA (CASS.) TISSUES UNDER THE DIFFERENT GROWING CONDITIONS

The quantitative content of the amounts of polyphenols, flavonoids and polyphenol oxidase activity of Ligularia glauca (L.) J. Hoffm. and L. sibirica (Cass.) explants was observed by analyzing the functioning of the anti...

Effects of fungicides on activity of peroxidases

Fungicides that effectively protect fruit trees, vegetable and decorative plants are widely used to control fungal diseases of important agricultural crops. All fungicides are divided into two - contact and systemic - gr...

Download PDF file
  • EP ID EP178147
  • DOI -
  • Views 105
  • Downloads 0

How To Cite

Н. Мірошник (2016). Особливості антропогенної трансформації трав’яних фітоценозів лісових екосистем Черкаської області. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy), 8(1), 71-78. https://europub.co.uk/articles/-A-178147