Особливості антропогенної трансформації трав’яних фітоценозів лісових екосистем Черкаської області
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2016, Vol 8, Issue 1
Abstract
Метою нашого дослідження був аналіз еколого-ценотичної структури трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області як індикатора антропогенної порушеності лісів. Оскільки трав’яниста рослинність є одним з найпластичніших елементів лісів і першою реагує на зміни природного середовища, тому ми вирішили виявити зміни у структурі і динаміці трав’яного покриву лісових екосистем Черкаської області в умовах комплексного антропогенного впливу (аеротехногенного забруднення викидами промисловості та автотранспорту і рекреаційного навантаження) на прикладі лісових масивів Черкаського бору та Чигиринського соснового масиву. Стан фітоценозів Черкаського бору детально описаний нами у статтях (Мірошник, 2009, 2011). Зараз оцінимо екологічні спектри трав’яного покриву узлісних насаджень Черкаського бору (залежно від відстані до міста, як виявлення впливу рекреації, та відстані від Черкаської промагломерації – як впливу аеротехногенного забруднення). У Чигиринському сосновому масиві вивчали травяний покрив залежно від віддаленості від промагломерації та як контроль. Оцінено тип вегетативної рухливості рослин (за Раменським, 1971) як інтегральний показник ступеню стійкості виду у фітоценозі та як передумова його спроможності до захвату та утримання життєвого простору. У масивних лісах загальний розподіл вегетативно рухливих рослин різниться. Вегетативно рухливі (тобто з високою здатністю до захоплення простору) трави переважають в глибині Черкаського бору, тоді як на узліссі більше вегетативно нерухливих видів (не зважаючи на високий ступінь витоптаності ґрунтового покриву). У Чигиринському сосновому масиві переважають теж вегетативно нерухливі трави, що можна пояснити недостатністю зволоження, що перешкоджає розповсюдженню кореневищних видів. Нами виявлено, що в лісових екосистемах проходить трансформація трав'яного покриву у злаково-рудеральні ксерофітні угруповання, що зумовлено впливом комплексу негативних біотичних і абіотичних факторів – антропогенного порушення лісорослинних умов, ослаблення насаджень, рекреаційно-техногенного зрідження деревного намету, геліофітизації та ксерофітизації умов лісу, що спричиняє рудералізацію, адвентизацію трав'яного покриву; надходження фітотоксикантів, що містять азот, від Черкаської промагломерації, призводить до активізації поширення рослин-нітрофілів у міру наближення до джерела забруднення; адвентивні та інші нелісові види витісняють папороті та мохи; внаслідок збільшення кількості та активізації розвитку однорічників, ксерофітів, рудерантів та нітрофілів змінюється співвідношення екоморф, що в свою чергу спричиняє деградацію лісової екосистеми та поступове втрачання характерних рис лісової рослинності. Антропогенні зміни екологічних режимів обумовлюють домінування видів, які є толерантнішими до трансформованих лісорослинних умов.
Authors and Affiliations
Н. Мірошник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP178147
- DOI -
- Views 102
- Downloads 0
Addition to flora of the Halytsky National Nature Park
For the present time, the primary inventory of the flora of the Halytsky National Nature Park has been carried out, the rarity component has been clarified, and the work on the study of vegetation has begun. Despite the...
Динаміка вмісту алергенного пилку у повітрі урбоекосистеми Івано-Франківська (літньо-осіння хвиля палінації)
У статті наведено результати аеропалінологічного дослідження в урбоекосистемі Івано-Франківська 2014 році. Пилковий моніторинг здійснювали гравіметричним методом за допомогою пилковловлювача Дюрама. Конструкцію для вло...
DOES HARPALUS RUFIPES (COLEOPTERA, CARABIDAE) EXTERMINATE WEEDY OR TARGET PLANTS OF AGROCENOSES?
Trophic preferences of ground beetle, Harpalus rufipes (De Geer, 1774) – one of the most important pests of agricultural crops been analyzed. Harpalus rufipes is transpolyzonal field species, the most numerous of ground...
Визначення кореляції між вмістом проліну та води у коренях Pisum sativum L. під впливом абіотичних стресових факторів
Абіотичний стрес вважається однією з основних причин втрати понад 50% врожаю різних культур в усьому світі. Пролін є важливою амінокислотою, яка бере участь у захисті живих клітин та адаптації цілого організму до впливу...
Genus Rubus L. (Rosaceae Juss.) in the flora of Western Ukraine: 4. Subgenus Rubus sections Corylifolii and Caesii, subgenera Idaeobatus and Cylactis
The genus Rubus L. is critical and problematic for taxonomy. In the west of Ukraine conducted only primary inventory of Blackberry diversity and information about species distribution is fragmentary. The results of flori...