Особливості досудового розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби
Journal Title: Вісник Національної академії прокуратури України - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
Незважаючи на свідоме та чесне виконання переважною більшістю військовослужбовців обов’язків військової служби, у Збройних Силах України наявні випадки самовільного залишення військових частин або місць служби. При вчиненні такого злочинного діяння військовослужбовець злісно порушує військову дисципліну, вимоги військової присяги та статутів Збройних Сил України. Таким чином він удається до різноманітних форм обману військового командування. Ухилення від військової служби у лавах Збройних Сил України в умовах захисту держави від зовнішньої агресії, воєнних дій на сході країни створює серйозну загрозу для безпеки держави у сфері оборони, обмежує боєздатність і мобілізаційну готовність військових підрозділів. Враховуючи за-значене, дослідження особливостей методики розслідування вказаного злочину є вельми актуальним. Мета статті полягає у формулюванні окремих криміналістичних рекомендацій щодо методики досудового розслідування таких злочинів. Розглянуто окремі тактичні особливості досудового розслідування самовільного залишення військової частини чи місця служби. Визначено послідовність діяльності прокурора та слідчого з виявлення злочину, передбаченого у ст. 407 Кримінального кодексу України (КК України), підстави внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), типові слідчі ситуації на початку досудового розслідування. Досліджено обставини, що формують предмет доказування у кримінальних провадженнях про самовільне залишення військової частини або місця служби. Розкрито особливості проведення слідчих (розшукових) дій у таких кримінальних провадженнях, затримання військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів на час проведення зборів). Обґрунтовано необхідність ретельної перевірки джерел інформації про злочин і матеріалів, які слугують підставами для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наголошується на тому, що під час розслідування злочину, передбаченого у ст. 407 КК України, підлягають обов’язковому встановленню обставини, мета, мотиви, причини та спосіб самовільного залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби. Запропоновано алгоритм дій слідчого та прокурора у разі, якщо військовослужбовця не затримано й необхідно встановити його місцеперебування. Надано рекомендації щодо слідчих (розшукових) дій, які доцільно проводити з метою з’ясування наведених обставин. Досліджені авторами особливості рекомендується враховувати стороні обвинувачення під час планування досудового розслідування, організації та проведення слідчих (розшукових) дій, затримання військовослужбовців (військово зобов’язаних, резервістів на час проведення зборів) та обрання для них запобіжних заходів.
Authors and Affiliations
МИКОЛА ТУРКОТ, кандидат юридичних наук, доцент, ГАННА ГАНОВА, кандидат юридичних наук, доцент
Keywords
Related Articles
- EP ID EP536424
- DOI -
- Views 145
- Downloads 0
Концепція електронного кримінального провадження в Україні
Здійснено виклад ключових положень Концепції електронного кримінального провадження в Україні (Концепція). Пропонована Концепція розроблена на виконання п. 5.12 Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних...
Стандарти Ради Європи щодо запобігання та протидії домашньому насильству
Імплементація європейських стандартів у сфері захисту прав людини є одним зі стратегічних напрямів правової політики в Україні. Національні механізми запобігання та протидії домашньому насильству перебувають на етапі рео...
Використання земель для ведення фермерського господарства: проблеми законності
Розглянуто положення законодавства щодо надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Проаналізовано норми, що передбачають надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Визначено можливі зло...
Теоретичні аспекти реалізації принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами у господарському та цивільному судочинстві
Зловживання суб’єктивними процесуальними, як і суб’єктивними матеріальними правами загалом, у будь-якому випадку є проявом порушення принципу добросовісності користування цими правовими можливостями. Науковці наголошують...
Використання емблеми Червоного Хреста за законодавством України та Норвегії
Досліджено порядок застосування емблеми Червоного Хреста із розпізнавальною або захисною метою, тобто для ідентифікації людей та об’єктів, долучених до порятунку поранених і хворих. Проаналізовано діяльність національних...