ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТИВУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА УЧАСТЮ БЕРЕКИ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО ПОДІЛЛЯ
Journal Title: Науковий вісник НЛТУ України - Year 2017, Vol 27, Issue 3
Abstract
Здійснено аналіз державного лісового фонду ДП "Чечельницьке ЛГ". Обстежено насадження лісових, медоносних, плодових і ягідних деревних порід. Досліджено лісові культури дуба звичайного за участю в їх складі горіха чорного, вишні пташиної, липи серцелистої, клена псевдоплатанового (явір), ясена звичайного, береки лікарської, ялини європейської та клена гостролистого. Насадження із плодових, ягідних та медоносних порід становлять на сьогодні – 51,8 %, з них: з участю береки лікарської – 11,7 %, вишні пташиної – 49,7 % та липи серцелистої – 38,6 %. Вивчено ріст насаджень дуба зі супутніми деревними породами. Встановлено площу плодових, ягідних та медоносних культур у дослідних лісництвах, частку органічного опаду, зімкнення крон у рядах, поширення трав'яної рослинності. Доведено, що до 12-15-річного віку берека лікарська і дуб звичайний утворюють І ярус. Починаючи з 30-річного віку, ріст і розвиток дуба звичайного проходить інтенсивніше порівняно зі супутніми деревними породами. З 35-річного і до 96-річного віку ця відмінність на користь дуба становить до 10 м. Дуб чітко займає І ярус і сягає до 25 м заввишки, тоді як берека лікарська не перевищує 16 м. Найбільше поширення на зрубах мають трав'яні рослини: пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна та інші, які до 6-річного віку утворюють густі зарослі і досягають висоти до 140 см. Деревні супутні породи здатні підвищувати ґрунтову родючість і продуктивність насаджень. Відбувається витіснення злакових та інших трав'яних рослин, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Доведено, що липа дрібнолиста, вишня пташина і берека лікарська є перспективними для впровадження в лісові культури Південного Поділля.
Authors and Affiliations
Н. П. Шпак, В. П. Шлапак,, Г. П. Леонтяк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP191712
- DOI 10.15421/40270315
- Views 99
- Downloads 0
СИНАНТРОПНА ФЛОРА ПЕРЕДКАРПАТТЯ (ДРОГОБИЦЬКИЙ РАЙОН) ТА ЇЇ АНАЛІЗ
Синантропізація рослинного покриву стала одним із найнебезпечніших наслідків діяльності людини і виявляється у збідненні та уніфікації флори. Внаслідок посилення урбанізації, ущільнення мережі шляхів сполучення, розширен...
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА КОНФЛІКТНОСТІ ЯК МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛЬНОГО СКЛАДУ МАЛОЇ ГРУПИ
Сучасна наука управління персоналом послідовно розгортається у бік соціологізації та психологізації. Великого значення в цих умовах набуває питання психологічної сумісності колективу для якісного виконання поставлених пе...
ВИЗНАЧЕННЯ ЦИТОТОКСИЧНОСТІ НОВОСИНТЕЗОВАНИХ НАНОКОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ САПОНІТІВ
Розглянуто питання цитотоксичності новосинтезованих Nb-вмісних нанокомпозитів та наноматеріалу SiO2, який входить до їхнього складу, оскільки дослідження новостворених наноматеріалів на цей час є дуже актуальним завдання...
АБОРИГЕННА ДЕНДРОФЛОРА ПОКРИТОНАСІННИХ – ОСНОВА ПАРКОБУДУВАННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Висвітлено результати досліджень складу насаджень дендрологічних парків Лісостепу України. Встановлено, що в складі насаджень парків кількісно переважають рослини аборигенних видів. Разом із дубом звичайним (Quercus robu...
ОХОРОНА ВИДІВ ГРИБІВ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ
Наведено результати дослідження мікобіоти в Угольському природоохоронному науково-дослідному відділенні Карпатського біосферного заповідника, НПП "Зачарований край" та заповідника "Горгани". Унаслідок мікологічного обсте...