Особливості перебігу експериментального алергічного енцефаломієліту після трансплантації стовбурових клітин
Journal Title: Ukrainian Neurosurgical Journal - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
Мета. Вивчити перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) після внутрішньовенного введення гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) та субокципітальної нейротрансплантації фетальних нейроклітин (ФН), їх вплив на інтенсивність процесів відновлення нервової тканини у щурів при ЕАЕ. Матеріали і методи. Дослідження проведене на 40 щурах, маса тіла 200 г. ЕАЕ моделювали з використанням повного ад’юванта Фрейнда. В основній групі 32 щурам внутрішньовенно вводили ГСК (10 млн. чи 20 млн. клітин) та субокципітально ФН (2 млн.). Клінічний перебіг ЕАЕ оцінювали в період до 110 діб. Тварин виводили з експерименту через 23, 35 діб та 2 міс після моделювання ЕАЕ. Препарати забарвлювали за Нісслем, гематоксиліном та еозином, гематоксиліном та пікрофуксином, проводили морфометрію. Результати. У групі №1 (без введення ГСК та ФН) одужання тварин не спостерігали, з 26-ї доби відзначений хронічний перебіг ЕАЕ. Тваринам групи №2 вводили ГСК у дозі 10 млн. клітин, пік клінічних проявів ЕАЕ спостерігали на 20-ту добу з поступовим одужанням тварин. У щурів групи №3 введення ГСК у дозі 20 млн. клітин статистично значуще сприяло швидшому регресу клінічних проявів у порівнянні з таким в групі №2. Одужання тварин, яким водили ГСК і ФН, відбувалося статистично значуще швидше ніж тварин, у яких застосовували лише ГСК. У щурів групи №5 (ГСК у дозі 20 млн. клітин з подальшим інтратекальним введенням ФН) спостерігали тимчасове статистично значуще погіршення стану після введення ГСК та швидке покращення стану після введення ФН — на 29-ту добу. В усіх тварин спостерігали тенденцію до зменшення кількості патологічно змінених нейроцитів та кількості гліоцитів. Висновки. Найбільш виражений позитивний вплив на перебіг захворювання, швидкість відновлення клінічного стану тварин і збереження нейронів відзначали при внутрішньовенному введенні 20 млн. ГСК з подальшим субокципітальним введенням ФН, особливо на 63-тю добу спостереження.
Authors and Affiliations
Leonid Pichkur, Vira Semenova, Svitlana Verbovska, Natalia Oleksenko, Samuel Akinola
Keywords
Related Articles
- EP ID EP433707
- DOI 10.25305/unj.104500
- Views 131
- Downloads 0
Віталій Іванович Цимбалюк. Fuga vitae: до 70-річчя з дня народження
26 січня 2017 року виповнилося 70 років з дня народження Віталія Івановича Цимбалюка — провідного вченого-нейрохірурга, педагога, організатора науки, громадського діяча, президента НАМН України, керівника відділу відновн...
К 100-летию со дня рождения Алексея Кристера
В этом году исполняется 100 лет со дня рождения Алексея Арнольдовича Кристера – одного из первопроходцев отечественной нейрохирургии.
Внутрижелудочковые кровоизлияния и их лечение методом фибринолиза: обзор литературы
Обзор посвящен внутрижелудочковым кровоизлияниям (ВЖК) и их лечению методом локального внутрижелудочкового фибринолиза (ВЖФ). Представлена оценка различных факторов, характеризующих ВЖК: этиологии, классификации, диагнос...
Від долота і молотка до керованого «розуму» в нейрохірургії
Нейрохірургія пройшла шлях від молотка, долота, вилущення пухлини мозку «розумним» пальцем до мікрохірургії, ендоскопії, ендоваскулярної хірургії. Як найбільш технологічно оснащена вона наблизилася до впровадження керова...
Modern approaches to cryopreservation of mesenchymal stem cells
The problem of treating inflammatory and degenerative lesions of the central nervous system remains relevant. In recent years, advances in the treatment of diseases are associated with the development of cellular technol...