ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ НАРОДЖУВАНОСТІ В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА І ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ

Abstract

Розглянуто особливості переходу народжуваності в Республіці Молдова і країнах європейського регіону, які утворились після розпаду Радянського Союзу (Росія, Білорусь, Україна і країни Балтії). Проаналізо- вано відкладання дітонароджень у молодих жінок і тенденції відновлення відтермінованих народжень у старшому віці, а також зміна підсумкової народжуваності когорт. Мета дослідження – розмежу- вання основних особливостей переходу народжуваності в Республіці Молдова та названих країнах у 1971–2014 рр. Основними завданнями є окреслення розбіжностей та конвергенцій між ними, виділення стадій переходу народжуваності, оцінювання рівня відтермінування народжуваності та кількісного визначення рівня відновлення народжуваності у когортах, репродуктивний період яких минув. Основ- ним методом аналізу обрано модель відтермінування і відновлення дітонароджень, яку запропонував Т. Фрейка. Дослідження засноване на даних Human Fertility Database (HFD) і статистиці природного руху населення Республіки Молдова. Період аналізу 1971–2014 рр. Кількісну оцінку відтермінування і відновлення народжуваності здійснено за допомогою порівняльного аналізу кумулятивної вікової народжуваності когорти 1960 року народження (контрольна когорта) і кумулятивної вікової на- роджуваності когорт 1975 і 1980 років народження. Отримані результати показують, що після 1990 року індекс відтермінування підвищується у всіх країнах, найбільше його значення властиве країнам Балтії, найменше – Республіці Молдова. Росія, Білорусь і Україна реєструють середній показник від- термінування дітонароджень. У Республіці Молдова перехід народжуваності відбувається повільніше, ніж в інших країнах. Профіль народжуваності має проміжний характер переходу від ранньої до пізньої моделі, перша і друга фази переходу вже минули. Країни Балтії характеризуються швидшим перехо- дом народжуваності і найбільше наблизилися до західноєвропейської моделі народжуваності, особливо Естонія, яка досягла останньої фази переходу народжуваності. У Росії, Білорусі та Україні фінансове стимулювання народжуваності істотно вплинуло на її перехід, що відбилось у особливостях перебудови народжуваності і проходженні різних етапів переходу.

Authors and Affiliations

E. A. GRIGORAS

Keywords

Related Articles

Improvement of the Fiscal System in the Context of Іmprovements Territorial Socio-Demographic Development

With the difficult economic situation in Ukraine in 2014–2016 in mind the article proposes changes in the taxation system of the country that would expand the financial opportunities of Ukrainian regions in the context o...

ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ МЕХАНИЗМЫ РЕАЛИЗАЦИИ СОЦИАЛЬНОГО ПОТЕНЦИАЛА ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ

В контексте теорий «эндогенного роста» и «новой экономической географии» про анализовано опыт реформирования местного самоуправления и бюджетной децентрализации в Украине. Круг вопросов, составляющих предмет теоретически...

Specifics of Formation and Symptoms of Inequality in Ukraine

The traditional understanding of inequality as uneven distribution of limited resources of society justifies its objective nature and exacerbation of manifestation with increasing of resource restrictions. Today, the wor...

Factors Influencing Academic Performance of University Students

Considering the increasing reports of high student failure rates as well dropout rates worldwide, this study sought to statistically determine what students perceive as the highly influential academic success and or fail...

ВПЛИВ НА СІЛЬСЬКЕ РОЗСЕЛЕННЯ ЗРУШЕНЬ У ПРОДУКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Досліджено особливості трансформації сільського розселення, що обумовлені впливом змін у продуктивності сільської економіки України, розкрито специфіку характерного для них зв’язку та взаємовпливу, обґрунтовано основні з...

Download PDF file
  • EP ID EP559128
  • DOI 10.15407/dse2019.01.053
  • Views 69
  • Downloads 0

How To Cite

E. A. GRIGORAS (2019). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ НАРОДЖУВАНОСТІ В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА І ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ. Демографія та соціальна економіка, 1(), 53-68. https://europub.co.uk/articles/-A-559128