Abstract

Особливості локації цілей з малою ефективною поверхнею, що відбиває, свідчить про те, що найбільш сильно блискучими точками на літаках є антенні системи. Зменшення ефективної поверхні, що відбиває, цих антенних систем є одним із актуальних завдань радіолокації. Тому актуальною задачею є розгляд мож-ливості створення специфічних антенних систем, що володіють мінімальною ефективної поверхнею, що відбиває, в режимі невипромінювання, і дозволяють лоціювати цілі як в передній напівсфері для літаків, так і в задній, в разі їх установки на вертольотах. У даній роботі представлені результати теоретичного до-слідження моделі петльової плазмової антени, що представляє собою плоский шар плазми на металевій під-кладці з малим кутом вигину. Наведені результати розрахунку діаграм спрямованості і коефіцієнтів пере-творення енергії поверхневої хвилі для різних параметрів завдання. Показано, що в випромінювання пере-твориться до 10 % енергії поверхневої хвилі, а діаграми спрямованості мають одну пелюстку з максимумом під гострими кутами.

Authors and Affiliations