ПЕДАГОГІЧНІ ВІЗІЇ ТЕОРЕТИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ 1930 – 1960-х рр
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2017, Vol 1, Issue 0
Abstract
У статті автори аналізують спадщину чільних теоретиків українського націоналізму 1930 – 1960-х рр. С. Бандери, Ю. Вассияна, С. Ленкавського, П. Федуна, О. Дяківа, Я. Стецька з метою експлікації їхніх педагогічних ідей. Розкрито погляди цих мислителів на філософсько-світоглядні засади виховання (християнські і національні за змістом), завдання виховання молоді – виховний ідеал (вільна, діяльна людина-борець з твердим характером і високою ідеєю-метою), практичні механізми виховання (переконання ідеєю, приклад, дисципліна, вправа тощо), систему комуністичного виховання.
Authors and Affiliations
Микола ГАЛІВ, Сергій ОЛЕНИЧ
ВАСИЛЬ ФЕДИНСЬКИЙ-«ПАВУК»-«ШРАМ» – ДІЯЧ ОУН І УПА
У статті вперше зроблено комплексне дослідження основних етапів життя та діяльності Василя Фединського. З’ясовано, що його становлення як діяча визвольного руху відбувалося у 1930-х рр. в умовах активного протистояння з...
ІЗ ГЕРОЇЧНОГО ПІДПІЛЛЯ – У БЕЗСМЕРТЯ (про зв’язкову Романа Шухевича Ольгу Ільків)
У статті йдеться про поетично-пісенну творчість колишньої членкині ОУН, зв’язкової Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, довголітнього політв’язня найсуворіших совєтських тюрем, відомої громадської діячки, Ге...
БРУНО ШУЛЬЦ І ТРУСКАВЕЦЬ
У статті здійснено спробу характеристики місця та ролі Трускавця в біографії і творчості Бруно Шульца. На основі маловідомих матеріалів автор аналізує виставки Шульца в Трускавці та робить висновок, що представлення худо...
ДІЯЛЬНІСТЬ СТАРШИНСЬКОЇ ШКОЛИ УПА ІМЕНІ ПОЛК. Є. КОНОВАЛЬЦЯ НА КОЛОМИЙЩИНІ (ІЗ ОСОБИСТИХ ЗІЗНАННЬ ФЕДОРА СТЕФАНОВИЧА- «КРОПИВИ»
У статті публікується протокол допиту організатора та першого керівника старшинської школи УПА імені полк. Є. Коновальця на Гуцульщині Федора Стефановича-«Кропиви», що розкриває питання функ- ціонування старшинських і п...
РАДІО У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ МЕШКАНЦІВ ДРОГОБИЧЧИНИ (1944 – 1958)
У статті розглянуто значення радіо у повсякденні населення Дрогобиччини у післявоєнний період. Пока- зано, що радянська система розглядала радіо як важливий ідеологічний інструмент. Досліджено, що радіо урізноманітнювал...