Передменструальний синдром. Патогенетичні аспекти лікування
Journal Title: Репродуктивная Эндокринология - Year 2018, Vol 0, Issue 43
Abstract
<p>Метою описаного в статті дослідження було вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону в лікуванні передменструального синдрому. Було досліджено 68 жінок репродуктивного віку від 18 до 40 років (середній вік 31,2 ± 5,3 роки) з передменструальним синдромом легкого та середнього ступеня вираженості. Досліджувані жінки були розподілені методом рандомізації на дві групи: група лікування (n = 35) та група контролю (n = 33). Групи дослідження були зіставні за віком та формами передменструального синдрому.</p><p>Пацієнтки групи лікування отримували терапію препаратом «Прогінорм ОВО» по 200 мг на день з 16 до 25 дня менструального циклу протягом трьох циклів. Препарат</p><p>«Прогінорм ОВО» був вибраний з урахуванням його властивостей, які подібні до властивостей природного ендогенного прогестерону за наявності гестагенного, антиестрогенного та легкого антиандрогенного й альдостеронового впливу. Жінки групи контролю не отримували медикаментозних засобів лікування. Для полегшення стану пацієнткам обох груп були рекомендовані немедикаментозні заходи: оптимізація режиму праці та відпочинку, збалансоване харчування, активний спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями.</p><p>Автори дослідження дійшли висновку, що застосування мікронізованого прогестерону є доцільним та ефективним у лікуванні основних проявів передменструального синдрому, особливо стосовно больових проявів, змін в поведінці та симптомів затримки рідини в організмі. При цьому термін лікування проявів передменструального синдрому доцільно продовжувати до 6 місяців, профілактуючи швидке відновлення симптоматики після припинення курсу терапії.</p>
Authors and Affiliations
Т. Татарчук, Н. Захаренко, I. Маноляк
Дофамінергічні препарати для профілактики порушень менструальної функції в дівчат із автоімунним тиреоїдитом
<p>У дівчат-підлітків на тлі автоімунного тиреоїдиту навіть у стані еутиреозу відзначаються порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи за рахунок підвищення рівня пролактину, лютеїнізуючого гормону, кор...
Значительное улучшение репарации шейки матки после оперативных вмешательств под влиянием специфической противовоспалительной терапии
<p>В статье описаны особенности ведения пациенток с дисплазиями шейки матки. После проведения хирургического лечения неоплазий шейки матки у пациенток возникают обильные серозные или серозно-кровянистые выделения из поло...
Сучасні підходи до преіндукційної підготовки шийки матки до пологів міфепристоном
<p>У статті розглядаються сучасні підходи до застосування міфепристону з метою підготовки шийки матки до пологів. Наведено результати обстеження 222 пацієнток в терміні вагітності 37–42 тижні гестації, яким перорально пр...
Вплив ожиріння на розвиток гіперплазії ендометрія в жінок різного віку
<p>Останні наукові дослідження свідчать, що жирова тканина – не пасивне депо метаболізму, як вважалося раніше, а активний ендокринний орган. Патологічні процеси, що відбуваються в жировій тканині при її гіпертрофії під ч...
Коррекция гормонального дисбаланса у пациенток с диффузными формами мастопатии – основа патогенетической терапии и онкопрофилактики
<p>Физиологические процессы клеточного деления, происходящие в тканях нелактирующей МЖ, являются ответом на циклические изменения уровня эстрогенов и прогестерона, выделяемых яичниками. Нарушение баланса между эстрогенам...