ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
Journal Title: Демографія та соціальна економіка - Year 2019, Vol 1, Issue
Abstract
Оцінка вартості людського життя потрібна як для проведення адекватної державної політики в об- ласті компенсаційних виплат сім’ям загиблих унаслідок різних аварій, катастроф, терористичних актів та інших надзвичайних ситуацій, так і для розробки заходів безпеки на державному рівні, політики в галузі охорони здоров’я та діяльності аварійних служб,для функціонування потенційної державної системи страхування життя та здоров’я населення. Мета роботи полягала в побудові кількісних оцінок вартості середньостатистичного життя (ВСЖ), що можуть бути рекомендовані для застосування в сучасних соціально-економічних умовах України: для організації превентивних заходів щодо зниження ризику для здоров’я та життя внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків, та для встановлення компенсаційних виплат, пов’язаних зі втратою життя людини. На підставі міжнародних порівнянь та зіставлень, теорії людського капіталу, теорії корисності, актуарного підходу отримані оцінки ВСЖ, які можуть бути рекомендовані до використання в державі. Встановлено, що під час оптимізаційного економічного аналізу заходів та ефективності інвестицій, спрямованих на підвищення рівня загальної безпеки, рекомендовано використовувати оцінку ВСЖ на рівні 18 млн грн. Це доцільно враховувати також у ході формування стратегії соціально-економічного розвитку держави, при цьому у дорожньо-транспортній галузі цей показник можна скоротити до 3 млн грн. Для визначення розміру компенсаційних виплат після ситуацій, пов’язаних із втратою життя, найбільш коректним є підхід на засадах актуарної математики: він враховує випадковий час реалізації ризику (смерті). Згідно з цим підходом, розмір компенсаційних виплат, пов’язаних зі втратою життя внаслідок надзвичайних ситуацій, рекомендується встановлювати на рівні 2,6 млн грн. Також відзначено, що грошові компен- сації на рівні 0,3 млн грн (теорія корисності) не є науково обґрунтованими, тому що у їх розрахунку не враховано випадковість часу реалізації ризику.
Authors and Affiliations
S. S. Kartashova, О. K. Schetinina, T. V. Kaneva
Keywords
Related Articles
- EP ID EP560191
- DOI 10.15407/dse2019.01.182
- Views 84
- Downloads 0
РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА СТУДЕНТІВ У ГРУЗІЇ
Праця заснована на результатах вибіркового соціологічного дослідження, виконаного протягом кількох останніх років Інститутом демографії та соціології з метою вивчення закономірностей і особливос- тей соціально-демографіч...
ВЗАИМОСВЯЗИ СРЕДНЕГО ВОЗРАСТА МАТЕРИ ПРИ РОЖДЕНИИ РЕБЕНКА И УРОВНЯ РОЖДАЕМОСТИ
Демографы высказывают разные точки зрения относительно влияния откладывания рождения детей на старший возраст женщин в целом на уровень рождаемости в стране. Цель данного исследова- ния – определение характера взаимосвяз...
СОЦІАЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ МАСШТАБІВ В УКРАЇНІ
За результатами дослідження соціального виключення уточнено його сутність і визначено відмінності в системі суміжних соціально-економічних категорій: бідність (як фактор та індикатор ризику со- ціального виключення); деп...
ЗМІНИ СЕЗОННОГО ПАТЕРНУ НАРОДЖУВАНОСТІ В УКРАЇНІ В 1960–2009 рр.
Сезонність народжуваності була неодноразово виявлена в популяціях багатьох країн. Зміни її патерну пов’язують з різними соціально-демографічними факторами та характеристиками середовища. У представленому дослідженні здій...
Development of Higher Education in a Globalized World
In the article modern trends of higher education are analized. These trends are: in the leading countries expected duration of education at all levels approaching 20 years, rapidly increasing number of the student popula...