ПЛАСТИЧНИЙ ДЕКОР ФАРФОРУ-ФАЯНСУ УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ– ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2016, Vol 0, Issue 35
Abstract
<p>Стаття присвячується особливостям розвитку пластичного декору українського фарфору та фаянсу кін. ХVІІІ – поч. ХХІ ст. Розглянуто скульптурні елементи посуду різних європейських та азіатських країн, що стали підґрунтям для появи вітчизняних аналогів. Розкрито специфіку застосування пластичного декору в українській тонкій кераміці від кінця ХVІІІ ст. і дотепер.</p><strong>Мета </strong>– проаналізувати зразки пластичного декору фарфору-фаянсу України кін. ХVІІІ – поч. ХХІ ст., прослідкувати специфіку застосування певних мотивів. <strong>Методологію дослідження </strong>становлять історико-культурний метод (для виявлення похідних українського скульптурного декору у вітчизняній тонкій кераміці); історико-порівняльний метод (для наведення паралелей з історією світового мистецтва); метод теоретичного узагальнення (для інтерпретації наявності окремих різновидів пластичного декору в українському фарфорі-фаянсі); метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення художніх особливостей творів вітчизняного «білого золота»). <strong>Наукова новизна </strong>роботи полягає у систематизації інформації щодо застосування скульптурного декору в українській тонкій кераміці від доби класицизму і дотепер.<strong> Висновки.</strong> На основі здійсненого дослідження вдалося встановити, що пластичний декор застосовувався в фарфорі-фаянсі України від ХVІІІ до поч. ХХІ ст. Він був представлений здебільшого мотивами баранячих, цапиних морд, людських облич у вигляді маскаронів, лебединими та зміїними шиями із головами, сувоями (переважно вирішення ручок посуду та ваз), лев’ячими одинарними або спареними лапами (насамперед, вирішення ніжок виробів), завершеннями накривок у вигляді пуп’янків квітів, мотивів сливи, ягняти, янгола, шишки пінії, ананаса, султана тощо.
Authors and Affiliations
Ольга Школьна
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539745
- DOI 10.31866/2410-1176.35.2016.158256
- Views 43
- Downloads 0
КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ЕТЮДУ
<strong>Мета дослідження.</strong> Розглянути та проаналізувати композиційні особливості хореографічного етюду, а також дослідити тенденції становлення принципів хореографічної композиційної побудови та драматургії поста...
МАЙСТЕР ОПЕРНОГО ХОРУ: СТИЛЬОВІ РИСИ ТВОРЧОСТІ Л. М. ВЕНЕДИКТОВА
За матеріалами архівних документів та інших інформаційних джерел, проаналізований процес формування та становлення професійних засад, а також стилістичних ознак творчої діяльності Л. М. Венедиктова. Здійснено огляд основ...
ПРО ЗМІСТ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ОБРАЗ» ТА «ІМІДЖ»
<strong>Мета роботи. </strong>У статті досліджується зміст понять «образ» та «імідж», які поширені у сферах дизайну, індустрії моди, стилетворення, і зазвичай застосовуються як тотожні у двоїстому виразі «імідж-образ». <...
СЦЕНІЧНЕ МОВЛЕННЯ ПЕРІОДУ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ
У статті висвітлено специфіку сценічного мовлення періоду професіоналізації українського театру, який охоплює кінець ХVІІІ – ХІХ ст. Проаналізовані особливості сценічного мовлення в кріпацькому, аматорському, антрепризно...
ТРАДИЦІЙНА СКЛАДОВА СИМВОЛІЗМУ ЛЕСЯ КУРБАСА (НА МАТЕРІАЛІ ГАЇВОК З СЕЛА СТАРИЙ СКАЛАТ ПІДВОЛОЧИСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
<strong>Мета роботи</strong>. Стаття пов’язана з характеристикою традиційних елементів символізму видатного актора та режисера, реформатора українського театру Леся Курбаса, окресленням традиційних підходів в процесі йог...